3 ноября в Запорожье трое неизвестных избили бойца «АТО». Об этом сообщает на своей странице в Facebook запорожский укронацистский мутант Алексей Засоба.
21:46 06.11.2015
Шкіромий (Мойдодыр" на украинском.) перевод с русского. Александр Тарасенко (псевд. Бабайчик), серпень 1993
Простирадло - утікало І білизна - хай їй грець І матрасик, мов карасик Від мене забрався геть.
Я за мапу - мапа в шафу, Я за пензлик - той нишком І сховався під ліжком.
Я хочу поїсти сало, Відрізаю шмат чималий, Але кляті ті шмати Від мене - під три чорти.
Що за жарти недолугі, І чому всі речі вщерть Заюрмились, схаменулись І сягнули шкереберть?
Чобітки за рушниками, Рушники за мотузками, Мотузки за чобітками, Все батьківське надбання Шаленіє, скаженіє І тікає навмання?
Раптом просто із горища Клишоногий, наче рак Шкутильгає водомийщик І до мене мовить так:
Ти гидкеє, ти бруднеє. Неохайне поросятко Ти брудніш за сміттєзбірник У люстерко подивись!
У тебе вапно на оці У тебе гівно на боці, У тебе такі капиці, Що іздерлись ногавиці!
Навіть, навіть ногавиці Від тебе забрались геть!
Дуже рано на світанку Миють личко каченята Й пташенята І шпачки, і пацючки.
Ти єдиний не помився І бруднечею лишився То ж забрались від бруднечі І панчохи, й чобітки.
Я - шановний водомийник, Славнозвісний шкіромий, Водомийників керівник І мочалок ланковий!
Ледве гепну я ногою, І покличу козаків, Водомийники юрбою Всі візьмуть напоготів. Закатують, відшматують Неохайних дітлахів.
І прочуханку жорстоку Запровадять над тобою У Матвіївську затоку Вмить занурять з головою!
Замантулив в мідний таз, Заволав "Кара - барас!"
Тої ж миті мило, мило Зась! - в волосся - мити зілля Гілля, рілля і бадилля Підбадьорює:
"Мию, мию сажотруса Пильно, щільно, Часто, густо! Буде, буде сажотрус Чистий, мов різдвяний гусь"
Тут мочало причвалало І мерщій малечу мить Ось вовтузить мов шибало І волає, і ганьбить.
Від збентежених мочалок Я мерщій, немов від палок А вони чимдуж загалом Нижнім Валом, Верхнім Валом.
Я до Бабиного Яру Навпростець я повз кошару, А вони - через мури, Як підступнії щури.
Тут назустріч мій коханий Мій улюблений ########## Вн з Альошею і Ванєй Прямував, неначе цап І мочалку, наче галку Він щелепами цап-цап!
А за тим ногами він затупцював І руками він мене відлупцював "Уходи-ка ты домой!" він мовляв "Да лицо свое умой!" він мовляв "А не то как налечу!" він мовляв "Растопчу и проглочу" він мовляв
Я по вулицях борснувся підтупцем Втік до водомийника кінець кінцем Милом мивсь, циберком грюкав, Як ударник п`ятиріччя. І багнюку, і гівнюку Відокремив від обличчя.
Тої ж миті капелюх Сів на мене проміж вух А за ним цукерок купа: "З`їж мене, малеча любо!" А за ними сала шмат: "Поласуй мене, мій брат!"
Ось і зошит повернувся, Ось і коник без візка, І абетка з Інглиш мовой Станцювали гопака. Шанобливий водомийник, Славнозвісний шкіромий, Водомийників керівник І мочалок ланковий
Закружляв мене у танку І, кохаючись, мовляв:
"Ти тепер мені приязний, Ти тепер мені люб`язний То ж нарешті ти, бруднеча, Шкіромия вшанував!"
Треба, треба, треба митись Вдень і ввечері - то ж ба! Неохайним сажотрусам Ой ганьба, ганьба, ганьба!
Хай живе рушниченько пухкенький І мило духмяне, мов ненька, І кістковий гребінь, І голярський камінь!
То ж мийся, підмийся, голись! Пірнай, виринай, не барись! У лазні, ставку, на болоті, В Гнилим Тикичу, що в Кам. Броді
В Криму і в Карпатах Усюди й завжди Вкраїні хвала - і воді!
