>
> Tab (Tab) писал(а) в ответ на сообщение:
>
> Нет джерело не Русское,то есть не великороссийское.Джерело Южно руськое ,то есть украинское.Смотрим.
>
> Игорь ждетъ мила брата Всеволода.
> И рече ему буй туръ Всеволодъ:
> "Одинъ братъ,
> одинъ светъ светлый -
> ты, Игорю!
> оба есве Святъславличя!
> Седлай, брате,
> свои бръзыи комони,
> а мои ти готови,
> оседлани у Курьска напереди.
> А мои ти куряни - сведоми къмети:
> подъ трубами повити,
> подъ шеломы възлелеяны,
> конець копия въскръмлени;
> пути имь ведоми,
> яругы имь знаеми,
> луци у нихъ напряжени,
> тули отворени,
> сабли изъстрени;
> сами скачють, акы серыи влъци въ поле,

>

>
> Свідомий (Свидомый) писал(а) в ответ на сообщение:
>>
>> Так Зализняк сам себя уделал.
quoted2

>
> Tab (Tab) писал(а) в ответ на сообщение:
>
> Нет самообсерс это у тебя с железняком.
>
> В XVI – XVII веках, в пользовании
> было немало литературы, написанной на церковно-славянском языке. В школах
> не только преподавали ряд дисциплин на церковно-славянском языке, но и
> изучали его как предмет. Но много форм и слов церковно-славянского языка
> были непонятными. Переводные словари были необходимы не только
> преподавателям и ученикам братских школ, но и широким кругам читателей.
>
> Именно для удовлетворения их потребностей и появляются первые словено-русские словари. Под словянским в те времена понимали церковнославянский язык, а под русским..,разумеется украинский,то есть руський, но предлагаю перейти к самим словарям!
>
> Итак, в 1596 году, педагог, ученый,
> церковный деятель Великого
> Княжества Литовского, Русского и Жемайтского, Лаврентий Зизаний
> издает в Вильне свой "Лексис" – первый печатный словено-русский словарь
> на 1067 слов.
>
> Начинается всё, как положено, с буквы
> "А". Автор переводит такие непонятные церковно-славянские слова (літера Ђ в церковно-словянських словах читається як [ є ], в руських - як [ і ]):
>
> авва - тато, отецъ
>
> апостолъ - посланецъ
>
> ароматы - зпахи
>
> И тут нас ждет первая
> неожиданность, потому как автор переводит, казалось бы, исконно русское
> слово... "баня"!!!
>
>
>
>
>
> баня - лазня
>
> Т. е. слово "баня", на самом
> деле, является НЕ РУССКИМ!!!, церковнославянским, иностранным!!!, и
> людям, которые разговаривают на русском языке, непонятно его значение!!!
>
> Дальше – больше!!! Автор со
> всей серьезностью переводит слова:
> блюдо - миска
>
> благопрiятный - до принятія лацный, и
> тЪжъ вдячный, милый
>
> бракъ - женитва, веселъе
>
> воинъ - жолнЂр
>
> враг - ворогъ
>
> вредитель - шкодца
>
> время - часъ
>
> власть - влада
>
> господстваю - паню
>
> дЂяніе - справа
>
> дЂло - учинок
>
> жажду - прагну, пити хоч
>
> желанїе - пожадливость, хоть
>
> жилище - мешканьє, домъ
>
> жатва - жниво
>
> заключеніе - zамкненье
>
> искушенїе - досвЂдченье, проба, спокуса
>
> Для жителей XVI века, разговаривавших
> на русском языке, не понятным было даже слово "икона", по этому автор
> словаря переводит и его:
> икона - обраzъ
>
> касанїе - дотык
>
> количество - кількость
>
> коварство - хитрость, двотЂпьлесть,
> зрада
>
> лицемЂр - блудный
>
> лицè - осба
>
> лучшїй - лЂппшїй
>
> месть - помста
>
> молва - гомонъ, гук от мовы людской,
> крик и тыж трывога
>
> мрак - мрокъ
>
> мЂлъ - вапно и тьжъ крейда
>
> наважденїе - zвадженье
>
> накаzаніе - каране наука, научанье
> наупоминанье
>
> небрегу - недбаю
>
> наслЂдіе - одЂдичене, спадок
>
> наслЂдник - дЂдич
>
> немощный - немоцный
>
> неприкосновеный - недоткненый
>
> недостойный - негодный.
>
> оружіе - бронь, zброя
>
> оупотребляю - оуживаю
>
> оукаряю - осмЂвую
>
> пакость - перешкода
>
> плЂнник - неволник в полонЂ вzятый
>
> прилежаніе - пильность
>
> побЂдник - zвитяжца, рицеръ
>
> роптанїе - нарЂканье
>
> раб - неволникъ
>
> Внимание!!! Автор переводит людям,
> разговаривающим на русском языке, непонятное слово "сапог"!!!
>
> сапгъ - ботъ
>
> съвЂтъ - рада, порада
>
> съвЂтую - раджу
>
> сквоzЂ - скроzь
>
> свЂдительство - свЂдоцъство
>
> свЂдитель - свЂдокъ
>
> сладость - солодкость
>
> случай - трафунок, притрафлене примЂт
>
> совЂст - сумлЂне
>
> смирнiе - покора, пониженье
>
> тщеслвіе - порожняя слава
>
> таю - ростоплююся
>
> требованіе - потреба
>
> труд - праця
>
> трудолюбіе - коханьеся в праци
>
> храбрость - мужность, дужость
>
> отрицніе - отмЂтованье
>
> Царъ - кроль
>
> шествiе - хожене
>
> юноша - парубок, младенецъ.
>
> Т.е., люди, разговаривавшие в XVI веке на русском языке не понимали всех этих "воин, наследие, трудолюбие" и т. д. Все эти слова являлись для них иностранными, именно по этому
> автор словаря даёт перевод этих и многих других слов. А русским языком называет... украинский язык,то есть язык Киевской Руси!!!
>
> И здесь мы выходим на выводы, которыехорошо известны в узких научных кругах (в том числе и российских), но которые замалчиваются московскими политиками: начало формирования
> российского этноса и языка приходится на ХII – XV века, когда на основе церковнославянской лексики, на финских землях, начинает формироваться язык, на котором говорили жители
> Московии. Сменилось несколько поколений, пока христианская вера,

>
> Свідомий (Свидомый) писал(а) в ответ на сообщение:


>> Да я перевел.Но вы мне не ответили.Да и правда та не Русская а Руськая.Ее писали не великороссы.
quoted2

>

>
> Tab (Tab) писал(а) в ответ на сообщение:
>
> Да.
>
> Вільям Шекспір
> Гамлет, принц датський
>
> СЦЕНА 1
>
> Ельсінор. Майданчик перед замком.
> Франціско на варті. Входить Бернардо.
> Бернардо
> Стій! Хто там?
> Франціско
> Ні, перше ти назватися повинен.
> Бернардо
> Нехай живе король!
> Франціско
> Бернардо?
> Бернардо
> Він.
> Франціско
> Прийшли ви без запізнення сьогодні.
> Бернардо
> Дванадцять б'є. Іди, Франціско, спати.
> Франціско
> За зміну щира дяка; холод лютий,
> Та й моторошно якось.
> Бернардо
> Спокійне все?
> Франціско
> І миша не пробігла.
> Бернардо
> Ну що ж, добраніч.
> Спіткаєш там Гораціо й Марцелла,
> Скажи їм, хай не баряться на варту.
> Франціско
> Здається, чути їх. Гей, стій! Хто там?
> Входять Гораціо й Марцелл.
> Гораціо
> Держави друзі.
> Марцелл
> И слуги короля.
> Франціско
> Добраніч вам.
> Марцелл
> Бувай, солдате чесний.
> А хто вартує?
> Франціско
> На посту Бернардо.
> Добраніч вам.
> (Виходить)
> [7]
> Марцелл
> Бернардо, гов!
> Бернардо
> Скажи,
> Гораціо з тобою?
> Гораціо
> Наче так.
> Бернардо
> Вітаю вас, Гораціо й Марцелле.
> Марцелл
> Ну що, була поява й цеї ночі?
> Бернардо
> Я ще не бачив.
> Марцелл
> Гораціо вважає - то химера,
> І він, мовляв, нізащо не повірить
> У те страшне, що бачили ми двічі.
> Я тим-то й ублагав його прийти
> Вночі повартувати разом з нами,
> Щоб, як привиддя з'явиться, він навіч
> Переконавсь і мовив би до нього.
> Гораціо
> Пусте, пусте, не вийде.
> Бернардо
> Сядь, і ми
> Знов штурмувати будемо твій слух,
> Стійкий, як мур, до оповідей наших
> Про диво, нами бачене.
> Гораціо
> Що ж, сядьмо.
> Послухаймо, що розповість Бернардо.
> Бернардо
> Минулу ніч, коли ген та,
> На захід від Полярної, зоря,
> Дозором обійшовши небосхил,
> Дійшла туди, де сяє, я й Марцелл.
> Годину щойно вдарило...
> Входить Привид.
> Марцелл
> Тихіше! Бачите, явився знову.
> Бернардо
> Поставою - мов наш король-небіжчик.
> Марцелл
> Гораціо, ти книжник: мов до нього.
> Бернардо
> Хіба не схожий він на короля?
> Гораціо
> Авжеж; аж моторошно з дива й ляку.
> Бернардо
> Чекає слів.
> Марцелл
> Гораціо, питай.
> Гораціо
> Хто ти, що опівнічної доби
> Прибрав собі цей войовничий образ,
> [8]
> Яким покійний Данії король
> Вражав колись? В ім'я небес, кажи!
> Марцелл
> Образився.
> Бернардо
> Відходить пріч.
> Гораціо
> Стій, стій!
> Стій і кажи! В ім'я небес, кажи!
> Привид виходить.
> Марцелл
> Пішов; не відповість.
> Бернардо
> Ну що, Гораціо, ти зблід, дрижиш?
> І це лише, по-твоєму, химера?
> Як мислиш ти?
> Гораціо
> Як перед богом, я не йняв би віри,
> Коли б не свідчення, правдиве й певне,
> Моїх очей.
> Марцелл
> На короля не схожий?
> Гораціо
> Як сам на себе ти.
> В такому панцері він був тоді,
> Коли здолав пихатого Норвежця;
> Так супився, коли у гніві скинув
> Отих поляків із саней на лід.
> Це диво дивне.
> Марцелл
> Вже втретє, саме в цю годину мертвих,
> Ступою воїна він тут проходить.
> Гораціо
> Не знаю, далебі, як пояснити,
> Та тільки це знамення, що віщує
> Всій Данії напасті несказанні.
> Марцелл
> Тож сядьмо, й той, хто знає, хай розкаже:
> Нащо така сувора й пильна варта
> Виснажує щоночі всіх підданців,
> Для чого з міді ллють щодня гармати
> Й завозять в край знаряддя до війни;
> Чом корабельників женуть силком
> На труд важкий, який не зна неділь;
> До чого йде, навіщо в цій гарячці
> З'єднались на роботі ніч і день?
> Хто це мені з'ясує?
> Гораціо
> Я. Принаймні
> Так кажуть: Гамлет, наш король покійний,
> Чия подоба щойно нам являлась,
> [9]
> Від короля норвежців Фортінбраса,
> Що мордувавсь від заздрої пихи,
> Дістав був виклик; наш хоробрий Гамлет
> (Таким вважав його ввесь світ, нам знаний)
> Вбив Фортінбраса в герці. А з угоди,
> Печатьми скріпленої, переможцю
> Убитий віддавав з життям укупі
> Всі землі, завойовані в походах.
> І наш король супроти закладавсь
> Належним шматом володінь, які
> Пристали б до дідизни Фортінбраса,
> У разі б він подужав. Тож законно
> Дістались Гамлету норвезькі землі,
> Як знано й вам. Та Фортінбрас-молодший,
> В незрілому завзятті запальний,
> Понабирав в околицях норвезьких
> Шибайголів, безстрашних гольтіпак,
> За хліб і харч на всяке діло вдатних,
> Де пахне здобиччю. Тут видно намір
> (Принаймні так вважає уряд наш)
> Оружною рукою, силоміць
> Собі вернути згадані краї,
> Що втратив батько. Ось у чім причина,
> Гадаю я, всіх заходів воєнних,
> Та й наших вартувань,- і джерело
> Тривог та метушні у нас в державі.
> Бернардо
> Воно й по-моєму виходить так.
> Либонь, якраз на те мара зловісна
> Явилась у подобі короля,
> Що був і є призвідцею тих війн.
> Гораціо
> Дрібниця, що затьмарює нам розум.
> В щасливі й славні дні розвою Риму,
> Коли загинуть мав могутній Юлій,
> Могили розкривались, і мерці
> Ходили квилячи вздовж римських вулиць;
> Хвостаті зорі, і криваві роси, й на сонці плями, а світило вод,
> Шановане в Нептуновому царстві,
> На тьму хворіло, мов під суд страшний.
> Якраз такі тяжких подій предтечі,
> Гінці, що нашу долю провіщають,
> Знамення злигодням лихим прийдешнім

>
> MESSEMBRIN (MESSEMBRIN) писал(а) в ответ на сообщение:
>
> Месс, не мешай украм впадать в средневековье
>
> Ты же знаешь, в немецком существует проблема заимстоввния англицизмов
>

>
> Tab (Tab) писал(а) в ответ на сообщение:
>
> Нет джерело не Русское,то есть не великороссийское.Джерело Южно руськое ,то есть украинское.Смотрим.
>
> Игорь ждетъ мила брата Всеволода.
> И рече ему буй туръ Всеволодъ:
> "Одинъ братъ,
> одинъ светъ светлый -
> ты, Игорю!
> оба есве Святъславличя!
> Седлай, брате,
> свои бръзыи комони,
> а мои ти готови,
> оседлани у Курьска напереди.
> А мои ти куряни - сведоми къмети:
> подъ трубами повити,
> подъ шеломы възлелеяны,
> конець копия въскръмлени;
> пути имь ведоми,
> яругы имь знаеми,
> луци у нихъ напряжени,
> тули отворени,
> сабли изъстрени;