> Ведь мы свои же люди > Пускай нам общим памятником будет > Построенный в дерьме свидомитизм!
И шо характерно, упакован Вадик со своими русофобскими мифами был на ДОНЕЦКОМ сайте, задоооолго до майдана.
Украм бы обеспокоится- чего это русфобов бьют в Донецке? Не сподобились и теперь получили то чего заслужили.
19:22 25.09.2016
ДАВНЬОРУСЬКА МОВА — мова народності, яка населяла Київську Русь. Погляди вчених на Д. м. істотно розходяться. Як спільну мову всіх сх. слов’ян, на основі якої утворилися укр., рос. та білорус, мови, її визнали О. Востоков, І. Срезневський, О. Потебня, О. Соболевський, О. Шахматов, Л. Васильєв, М. Дурново, Б. Ляпунов, Г. Ільїнський, Л. Булаховський, А. Селіщев, С. Обнорський, М. Грунський, В. Виноградов, Р. Аванесов, П. Кузнецов, В. Борковський, Ф. Філін, М. Жовтобрюх, В. Колесов, В. Марков, В. Німчук та ін. Ряд дослідників відносять до Д. м. лише писем.-літ. мову і заперечують існування в минулому спільної усної давньосхіднослов’ян. мови. При цьому початок формування укр. мови, як і рос. та білоруської, пов’язується безпосередньо з розпадом праслов’янської мови (С. Смаль-Стоцький, Є. Тимченко, І. Огієнко, Ю. Шевельов, В. Русанівський, О. Ткаченко, Г. Півторак, 1. Матвіяс, В. Скляренко та ін). Із праслов’ян. етномовної спільності сх. слов’яни виділилися приблизно у 6 ст. н. е. До східнослов’ян. територіальних об’єднань (у 7 — 9 ст. це були союзи племен) належали словени, кривичі, в’ятичі, радимичі, дреговичі, поляни, волиняни, древляни, сіверяни, угличі (уличі), тиверці, дуліби, білі хорвати. Вони користувалися близькоспорідненими східнослов’ян. діалектами, що виділилися з праслов’ян. мови. Сукупність цих діалектів і дістала у наук, л-рі назву «давньоруська мова».
19:22 25.09.2016
Айлин (Алёна) (ОНА) писал(а) в ответ на :
> Арина (8888) писал(а) в ответ на сообщение:
>> >> Повторение мать учения и прибежище для лентяев)))))Свид ...а че нибуть новенькое могешь????
>Вы ещё это не усвоили
Айлёна, а ты усвоила то, что тут запостила? Можно начинать разборки?
19:22 25.09.2016
Айлин (Алёна) (ОНА) писал(а) в ответ на :
> Вы ещё это не усвоили
Ни..это вы не усвоили..а мы ещё в 2014 поняли кто вы и сколько стоите..
19:23 25.09.2016
Айлин (Алёна) (ОНА) писал(а) в ответ на :
> > Да, тема - бомба!
А чего тогда мова такая убогая по сравнению с русским языком.
19:23 25.09.2016
ЖЕЛЕХІВКА — укр. фонет. правопис у Зх. Україні в ост. чв. 19 ст., який створив на основі гражданського шрифту й поширеної на той час в укр. мові фонет. орфографії (з деякими змінами) Є. Желехівський для власного «Малоруськонімецького словаря» (1886). Особливості цього правопису були зумовлені діал. рисами галиц. говірок: у зв’язку з розрізненням у зх. укр. говірках (на відміну від східних) твердих і м’яких зубних перед звуком і доповнювалася система йотованих в укр. мові (літера ї писалася не тільки для позначення йотованого і в словах типу їхав, мої, але й звука і з Ђ та е після м’яких зубних приголосних д, т, з, ц, с, л, н (дїло, тїло, цїна, сїно, лїс, тїк, принїс і т. д.). Після твердих зубних вживалася літера і (стіл, сік). Звук і з о в новозакритих складах передавався через і (поділ). Літери ъ, Ђ, ы були вилучені з алфавіту. Йотоване е і м’якість поперед, приголосного перед е передавалися через є, йотоване о — буквосполученням йо, а м’якість приголосного перед о — через ьо. Згідно з галиц. вимовою в іменниках с. р. не відбувалося подовження приголосних і писалося закінчення є відповідно до наддніпр. я (зїлє, житє, знанє), прикм. суфікси -ський, -цький не пом’якшувалися (українский, нїмецкий), але позначалася м’якість с перед наст. м’яким приголосним (сьміх, сьвято, сьвіт), частка -ся писалася окремо від дієслова (учить ся, являє ся), як і допоміжні дієслова му, меш, ме від інфінітивів у формах майб. ч. недок. в. (робити ме, ходити меш); апостроф ставився після префіксів на приголосний перед йотованим і о (з’явленє, з’їзд, під’їсти, з’орати), за винятком губних (мясо, вязати, пє, бю); вибухове g передавалося через ґ; іншомовні слова й різні форми окр. слів передавалися згідно з місц. вимовою з урахуванням вимови деяких звуків у тих мовах, з яких ці слова були запозичені, зокрема з позначенням м’якості л (зоольогія, блюза, кляса, Клавдия, генїй, єго, сказавбим тощо). Цей правопис мав як істотні переваги перед попередніми правописами, так і значні хиби, на що вказував І. Франко: немотивоване написання літери ї замість і в новозакритому складі і позначення знаком «ь» м’якості с у словах типу сьвято, сьміх. Східноукр. письменники та вчені (Б. Грінченко, А. Кримський та ін.) поставилися до Ж. негативно. Проте західноукр. інтелігенція і широка громадськість сприйняли цей правопис досить прихильно. 1893 Ж. була надр. «Руська граматика» С. Смаль-Стоцького і Т. Гартнера. Ж. була затверджена австр. урядом для офіц. вжитку в шкільному навчанні і безроздільно панувала в Зх. Україні аж до 1922, а деякі твори друкувалися нею й пізніше.
19:23 25.09.2016
Свідомий (Свидомый) писал(а) в ответ на :
> Русский язык происходит от Украинского
Кто к кому присоединяться триста лет назад приполз, двуязыкий?
19:23 25.09.2016
Айлин (Алёна) (ОНА) писал(а) в ответ на :
> Откуда этот странный для славян сепаратизм россиян, нежелание считать общими истоками Украину и Беларусь-ВКЛ?
Потому, что только МОСКВЕ удалось вернуть Киеву и Минску СТОЛИЧНЫЕ СТАТУСЫ. Потому, что только Москва да Питер смогли собрать под единую крышу все славянские народы в борьбе против восточных и западных крыс. Потому, что ТОЛЬКО В МОСКВЕ утвеждали СОВРЕМЕННЫЕ границы Украины, Польши, Белоруссии и т.д. Украинцы! - Склоните голову перед той, что даровала ВАМ экономику равную ФРАНЦУЗСКОЙ. Жаль конечно, что вы похоронили все недавние достижения союза с Россией но это уже ваша вина. Жаль, что разрешили зайти на Украину интересам США - за это ВАМ тоже придёться отвечать по полной перед Москвой.
19:24 25.09.2016
Алексан (Алексан) писал(а) в ответ на :
> > Айлёна, поммедленннеее! Я
Усваивай, пока у нас есть желание общаться на этом форуме!
>> Айлин (Алёна) (ОНА) писал(а) в ответ на сообщение:
>>> >>> Да, тема - бомба!
>> >> Причем не просто бомба, а секс-бомба... Осталось доказать только наличие Украины в средние века...
>Турции тоже не было не так давно и что?
Мне нравиться Вас изучать...
19:24 25.09.2016
ЗАХІДНОРУСЬКА ПИСЕМНА MОBA — застаріла назва староукраїнської і старобілоруської писемно-літературних мов, що вживалася в історіографії і філології 19 ст. Загальнонар. укр. мова в той час мала назву малоросійської (термін «українська мова», особливо з 2-ї пол. 19 ст., офіційно не вживався). Що ж до історії східнослов’ян. писемності, то вона зводилася до єдиної рос. літ. мови. Оскільки укр. землі називалися Південно-Західною Руссю, а білорус. — Західною Руссю, відповідно існували назви південноруська мова («южнорусский язык»), яка, проте, стосувалася як літ. мови Київ. Русі, так і староукр. та старобілорус. літ. мов (хоч більше — староукраїнської), і західноруська мова («западнорусский язык»; стосувалася все ж переважно старобілорус. мови). Обидві вони мали майже той самий обсяг семантики. Структурні особливості їх на початковому етапі розвитку були в основному спільними. Тому замість термінів західноруська і південноруська писемні мови в л-рі вживався і досі вживається термін українсько-білоруська літературна мова 14 — 16 ст. Вона представлена у білорус. пам’ятках, а також у київ.-волин. документах. Грамоти, написані в Галичині, Польщі й Молдові, як і укр.-білоруські, зберегли успадковану від давньокиїв. періоду термінологію на означення станових відносин, видів податків і судочинства (князь, боярин, староста, намісник, тивун, серебщизна, видавчина, куна, пересуд та ін.). Проте з поширенням шляхет. привілею на всю литовську, жмудську і руську шляхту (1457) в укр.-білорус. писемно-літ. мові з’являються такі запозичені з польс. мови слова на означення станових відносин, як шляхтич, рицер, земляни та ін. Київ.-волин. і білорус. ділові документи мають специфічні фонет. і грамат. риси, що відрізняють їх від галицьких, а також від написаних у Польщі й Молдові. Л. Булаховський відзначав, що в мові укр.-білорус. грамот засвідчується поплутання Ђ з е і чітке розрізнення ы та і, закінчення -оє, -єє в род. в. одн. іменників ж. p., тоді як у галиц. і молдовських замість Ђ інколи виступає і, літери ы та і можуть взаємно заміняти одна одну, а у відповідних формах іменників виступають закінчення -оЂ, -єЂ та ін. Розквіт ділової укр.-білорус. мови відбувається в 15 — 16 ст. у Великому князівстві Литовському, де ця мова (звалася тут просто руською) була урядовою. Поступово збагачуючись нар. словами й формами, розширюючи функц. межі свого вживання, західноруська писем.-літ. мова стала першим етапом у розвитку староукр. і старобілорус. літ. мов.
19:24 25.09.2016
pietarilaine (25915) писал(а) в ответ на :
> Айлин (Алёна) (ОНА) писал(а) в ответ на сообщение:
>> Следует добавить и то обстоятельство, что так называемые русские маты это именно финно-угорские маты.
>Ты какие-нибудь финно-угорские маты знаешь, чтобы сравнить их с русскими?
Давай, жги! Давно мечтал поматериться по-финнски, а особенно по-угорски!!
19:24 25.09.2016
ІРАНІЗМ — різновид запозичення; слово, його окр. значення, вислів тощо, запозичені з Іран, мов (давніх — авестійської, давньоперс., скіф., аланської та ін. і сучасних — перс., тадж., курд., осет. та ін.) або утворені за їхніми зразками. І. переважно усвідомлюються мовцями як чужорід. елемент і зберігають ознаки свого походження. До найдавніших І. належать ті, що проникли в укр. мову ще у давньорус. період з давньоіран. мов, насамперед з предків осетинської, нині мертвих скіф. й аланської [собака, Дін (Дон), Хорол]. Крім лексики, що увійшла шляхом безпосеред. запозичення (включення), як субстратні (див. Субстрат) з Іран, мов проникали й ін. мовні елементи. Пізніші І. (базар, балаган, баштан) є запозиченнями з перс, мови через тюрк. посередництво.
19:25 25.09.2016
pietarilaine (25915) писал(а) в ответ на :
> > Айлин (Алёна) (ОНА) писал(а) в ответ на сообщение:
>> Следует добавить и то обстоятельство, что так называемые русские маты это именно финно-угорские маты.
>Ты какие-нибудь финно-угорские маты знаешь, чтобы сравнить их с русскими?
Я вообще матов не знаю. Ты шо. У нас не то воспитание.
