>> >> Я тебе даже лучше нашел. >> >> Там САМИ эти ваши уввшники сдают с ПОТРОХАМИ ваших упашников. С кем они, от кого у них оружие, кто им союзники: >> 13 січня 1944 р. представники «ОУН» та «УПА», вели переговори з начальником гарнізону міста Камінь-Коширський, в наслідок яких одержали від німців зброю, боєприпаси та харчі, зобов’язав шись за це вести боротьбу з Чер воного Армією та радянськими партизанами. Перед відступом мадярських і німецьких військ з міста Домброви ці, Ровенської області, місцевий комендант української поліції Логвиненко разом з мадярськими і нiмецькими офіцерами їздили у сто янку банди для переговорів з «УПА» про спільні дії. В результа ті цих переговорів до банди влило ся 100 мадярів і німців з повним особистим озброєним, чотирма гар матами і шістьома важкими куле метами і разом виступили проти Червоної Армії та радянських пар тизанів». Всі ці факти наглядно говорять про те, що писання відозви київськими большевиками були дарем ним трудом. Український народ сам вибрав собі правильний шлях і сам вибрав союзника. Ми, українці, ЗО років билися проти кому ни самі, а тепер боремося аж до пе ремоги поруч наших вірних німець ких союзників. >> >>
>> Ты понял? УВВшник ПРИЗНАЕТ КАК ФАКТ то, что немцы вооружали эту самую упа. >> >> Тебе ЕЩЕ КАКИХ доказательств нужно? quoted2
Ты мне, кстати, вот на это еще не ответил. Как так выходит, что упашники, которые вроде как немцам были враги, этих немцев укрывали в переправляли их в расположение немецких войск? А?
> Вот тебе еще раз фото, где этот дедушка обнимается на камеры с ветераном УПА в знак примирения quoted1
Это дело дедушки, с кем примиряться и что праздновать. Если он не хочет праздновать победу над фашизмом, а хочет праздновать примирение с фашистским недобитком, просто вычеркнем его из состава победителей и впишем в легион примиренцев. Этих примиренцев пол-Европы было до нашей Победы. Ничего страшного, немного унизительно, но не смертельно же.