-из дневника Александра Довженко от 27. 06. 1942 года, сде- ланную в городке Россошь:
Ось і Россош, істинно російське місто, де населення чомусь роз- мовляє по-українському. Кілька сот літ ніяк не встигне причас- титися, ну та вже, здається, досить, вже діти всі говорять по-російськи. Питаю в сестри хазяйки:
- Скажіть мені, чому у вас в Россоші так багато говорять по-українськи? - Так тут багато хто так говорить... - Вони українці? - Ні, українці там, в Харківській і Полтавській областях, а у нас не українці. Це хохли. Ми їх хохлами звемо. Тут їх багато, більше половини населення. «Слава богу, подумав я, не перевелись хохли в руській землі. Так було, так є і так буде...
Если Вам было интересно это прочитать - поделитесь пожалуйста в соцсетях!
> -из дневника Александра Довженко от 27. 06. 1942 года, сде- > ланную в городке Россошь: > Ось і Россош, істинно російське місто, де населення чомусь роз- > мовляє по-українському. Кілька сот літ ніяк не встигне причас- > титися, ну та вже, здається, досить, вже діти всі говорять > по-російськи. Питаю в сестри хазяйки: > - Скажіть мені, чому у вас в Россоші так багато говорять > по-українськи? > - Так тут багато хто так говорить... > - Вони українці? > - Ні, українці там, в Харківській і Полтавській областях, а у нас не > українці. Це хохли. Ми їх хохлами звемо. Тут їх багато, більше
> половини населення. > «Слава богу, подумав я, не перевелись хохли в руській землі. Так > було, так є і так буде... quoted1