В описі Київського замку 1552 року фігурує Васко Мазупин43 , що вказує на не місцеве походження носія прізвища, оскільки черкеське Мазэпэ могло сприйнятися на слух саме таким чином. Розглянемо й наступні версії. У словнику української мови Б.Грінченка слово «мазепа» має таке пояснення: «Спочатку те ж саме, що і замазура, – а згодом взагалі неохайний, грубуватий і простакуватий чоловік, вахлак, простак, простофіля, дурень. У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа!»44 . Читаємо далі: «Мазепський, а, е. Лайливе слово: поганий, нерозумний. Мазепська дівчина»45 . Згадані значення слова «мазепа» дублює академічний «Словник української мови» 1973 року з невеличким додатком прикладом: «Як напнеш сірячину – «Ти мужик! Хамло! Мазепа!..»46 . Як на нашу думку, природа вживання цього слова у такому негативному контексті зовсім інша. Після виступу в 1708 р. гетьмана І.Мазепи з однодумцями проти царського режиму Петро І, його послідовники доклали чимало зусиль, аби всіляко спаплюжити своїх противників, зганьбити їхні ідеї та помисли. Оскільки простому населенню Гетьманщини нізвідки було дізнатися про істинні наміри їхнього зверхника, тому його постать у думах, легендах, оцінках здебільшого трактується з позицій російської влади. Ці приклади упорядників словників свідчать, що негативно принизливого значення слово «мазепа» набуло саме тому, що насаджена з Москви думка про гетьмана І.Мазепу як зрадника, підступну, нікчемну, облудно дурну людину домінувала в тодішньому пізнанні баченні історії. При цьому слід зазначити, що якби прізвище Мазеп свого часу несло негативний підтекст («замазура», «дурень»), то його власники, турбуючись про свій авторитет, безперечно, знайшли б нагоду змінити його на краще. Адже, наприклад, у середині ХVІІ століття це зробити було дуже легко. Але вони від нього не відмовились, бо, вочевидь, знали його справжні витоки. Слово “мазепа”, за версією А. Кримського, перського походження, він переклав його з таким значенням – хребтоногий, переносно неповороткий. Оскільки І.Мазепа хворів на подагру (спадкова хвороба ніг, при її загостренні хворий шкутильгає), то справді можна припустити, що ця недуга, яка давала про себе знати у зрілому віці, була специфічною прикметою його сім’ї, а тому у певний час могла дати назву роду. Однак у цієї версії є й слабкі місця. Ми не знайшли в словнику перської мови єдиного слова «мазепа» (хоча окремо «мазай» означає «хребет», «м’ясо», а «па» – «нога»). Щоправда, можливо, А.Кримський мав якийсь ширший варіант лексики, при тому староперської. При цьому, якщо слово «мазепа» має і таке трактування, то його важче «прив’язати» до України. Сусіди кабардинців – іраномовні осетини, представники яких під тиском обставин свого часу могли емігрувати на Київщину, зовсім по іншому називають слова «хребет» (рагъыстжг), «спина» (чъылдым, фжсонтж; жккой), «нога» (къах, фад; зжнг), «неповороткий» (жнжферджхт).
Сергій ПАВЛЕНКО
РОДОВІД ГЕТЬМАНА І. МАЗЕПИ
22:39 01.02.2011
Вопщем гадостное имячко у героя Украины.
22:42 01.02.2011
Branko писал(а) в ответ на :
>Вопщем гадостное имячко у героя Украины.
А дівчинкою була тЫ, бИдолашно?)))
22:43 01.02.2011
22:46 01.02.2011
«Треклят сын погибельный Иуда еже за сребролюбие давится». Такой орден был изготовлен в единственном экземпляре в 1709 году по приказу царя Петра І для награждения гетмана Ивана Мазепы.
> «мазепа» має таке пояснення:«Спочатку те ж саме, що і замазура, – а згодом
> взагалі неохайний, грубуватий і простакуватий чоловік, вахлак, простак, > простофіля, дурень. У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не > зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа!»
- Так он так и жизнь свою бесславно закончил. Где-то на чужбине, в Турции по-моему, в грязи и плешивости, блохи его загрызли.
22:53 01.02.2011
Furia писал(а) в ответ на :
>Где-то на чужбине, в Турции по-моему
На границе Молдавии и Украины. В то время это была Турция.
Может и не чужбина." С кем Хан -тот и Пан" ( украинская пословица).
