СЛУ́ШНИЙ - который соответствует, подходит, наиболее подходящий, удобный,
НЕАБИ́ЯКИЙ - который отличается от других, выделяется, необычный.
10:02 15.04.2017
Россияне не против украинского языка, да и выучить его не сложно. Только вот куда присовокупить "хтоне скаче..", "... на гиляку", "...понадусе" и другие прелести?
Будем учить после того, как укронацизм (укронационализм + укрорасизм = нацизм) на Украине будет осужден через покаяние за злодейства украинского режима.
10:12 15.04.2017
Чалый (Чалый) писал(а) в ответ на :
> Будем учить после того, как укронацизм
Чалый, Россия ведет войну против Украины?
10:12 15.04.2017
Да они русский не знают,куда им украинский учить?
10:21 15.04.2017
Чалый (Чалый) писал(а) в ответ на :
> Будем учить после того, как укронацизм (укронационализм + укрорасизм = нацизм) на Украине будет осужден через покаяние за злодейства украинского режима.
Назовите фамилию хотя бы ОДНОГО русского, убитого в Украине по причине того. что он русский. Я назову вам одну фамилию русского, убитого в Украине - Вадим Пугачев. Он был убит вашими российскими скотами Александровым и Ерофеевым.
10:29 15.04.2017
Украинцы, учите суахили (язык Уганды)... он вам пригодится скорее, чем россиянам украинский... Ибо нам эта хрень из помеси русского, польского и еще каких то левых источников нахненужна
10:45 15.04.2017
elixir (elixir) писал(а) в ответ на :
> Ибо
Мне путинский тролль в моих тема также не нужен. Хутко зникни в игнор, неабиякий .тролль
10:50 15.04.2017
Ужасный язык
11:04 15.04.2017
Наталья *** (30673) писал(а) в ответ на :
> Ужасный язык
Самый ужасный язык это язык оккупантов. Русский язык стал ужасным. Русский язык стал путинским языком путинских оккупантов.
11:13 15.04.2017
Наталья *** (30673) писал(а) в ответ на :
> Ужасный язык
Послушайте украинский язык на украинских станциях. Просто кликайте по ссылкам.
11:25 15.04.2017
Моя старая тема - Украинская народная интимная лексика
Ссылка на статью на украинском -
11:40 15.04.2017
«Мій дядько чесний без догани, Коли не жартом занеміг, Небожа змусив до пошани І краще вигадать не міг. Воно й для інших приклад гожий; Але яка нудота, боже, При хворім день і ніч сидіть, Не покидаючи й на мить! Яке лукавство двоязике — Напівживого розважать, Йому подушку поправлять. Журливо подавати ліки, Зітхать і думку берегти: «Коли ж візьмуть тебе чорти!
------------- Сообщение было проверено модератором. Вам объявляется замечание за это сообщение. Пожалуйста, следите за тем, что Вы пишете.
12:01 15.04.2017
Отрывок из книги современной украинской писательницы Оксаны Забужко "Дивчатка" ******* Потім вона довго, ретельно миється й чистить зуби (тричі підряд, бо запах здається непозбутнім), а коли виходить із ванни, у вікнах вже починає сіріти. Вовка Лясота лежить у її ліжку, завинении з головою в простирадло, як приготовлений до поховання труп бедуїна, і, подібно як і той, так само геть-чисто не має куди йти (вже ж, розлучення нікому не мед, а чоловікам то й поготів, у всіх у них при тому проступає щось від викинутих на вулицю псів у пошуках господаря…). З Дарчиною появою небіжчик подає певні ознаки життя, а саме, вистромлює голову зі сповитку й усміхається — трохи переможним мужиком після вдалої ночі, а трохи й тим хлопчиком, який колись давно підступився до Дарки на перерві й, дивлячись повз неї й шаріючись, тільки не щоками, а чомусь вухами, попросив розтлумачити йому як-небудь після уроків контрольну з математики. Чого вона, до речі, так і не зробила.
І щойно тепер Дарка розуміє, що не може просто в живі очі сказати йому: «Забирайся», — принаймні не зараз. Не може перевести на іншого цей страшної ударної сили струмінь нічим не прикритої, голої — голіше не буває, — й безжальної, бо цілком байдужої до людини, суті життя, — струмінь, що, пробиваючи навиліт, вимиває з отроцтва, з дитинства, з уся-кого-будь тепла, яке спромагаємось собі на віку нагромадити, — залишаючи людину віч-на-віч із речами-як-вони-є. А не можна й там залишати. Ніхто не заслуговує на такий жереб.
Бодай цим розумінням вона завдячує Ленці. Бодай цим.
— Вставай, — каже Дарка до Вовки Лясоти найбуденнішим у світі голосом. — Будемо снідати.
> > «Мій дядько чесний без догани, > Коли не жартом занеміг, > Небожа змусив до пошани > І краще вигадать не міг. > Воно й для інших приклад гожий; > Але яка нудота, боже, > При хворім день і ніч сидіть, > Не покидаючи й на мить! > Яке лукавство двоязике — > Напівживого розважать, > Йому подушку поправлять. > Журливо подавати ліки,
> Зітхать і думку берегти: > «Коли ж візьмуть тебе чорти! >
> > «Мій дядько чесний без догани, > Коли не жартом занеміг, > Небожа змусив до пошани > І краще вигадать не міг. > Воно й для інших приклад гожий; > Але яка нудота, боже, > При хворім день і ніч сидіть, > Не покидаючи й на мить! > Яке лукавство двоязике — > Напівживого розважать, > Йому подушку поправлять. > Журливо подавати ліки,
> Зітхать і думку берегти: > «Коли ж візьмуть тебе чорти! >
