> > Да ,Василько Романович и Володимирко Володарович .Запомни имена этих князей > > Більшість суфіксів, які утворюють українські прізвища, можна поділити на групи за значенням. > > Перша група > > Перша і найпоширеніша група — це патронімічні, тобто суфікси, які вказують на батька (предка) особи. Це суфікси: > -енк, -єнк (Даниленко) > -ук, -юк (Данилюк) > -ович, -ич (Данилович) > -ів (Данилів) > зменшувально-пестливі суфікси -ець, -єць, -сь, -ко (Данилко) > До цієї групи відносяться також патронімічні суфікси -ов та -ев (-єв). Прізвища на -ов (Михайлов, Романов) та -ев (-єв) (Андреєв) — це ті самі присвійні прикметники, що Михайлів, Романів, Андріїв, але в них збереглося етимологічне -о, -е також у формі називного відмінка. Зона поширення цих форм — уся українська територія, що входила до складу Російської імперії, а також Закарпаття. Причинами збереження -о, -е треба вважати, по-перше, традиційне вживання саме такої форми прізвищ з давніх-давен, по-друге, те, що метрики та особові документи виписувались російською мовою. Тому немає підстав вважати прізвища на -ов, -ев виключно російськими. Це спільний тип прізвищ. > > Також до цієї ж групи відноситься патронімічно-матронімічний суфікс -ин, за допомогою якого, наприклад, створені прізвища Лесин (син Лесі), Олексин (син Олексія), Андріїшин (син Андріїхи, жінки Андрія), Дячишин (син дячихи, жінки дяка), Михайлишин (син Михайлихи, жінки Михайла). > > Друга група > Друга група — це суфікси, які вказують на професію чи характерну дію людини, яка дала їй прізвисько. Наприклад: > -ій (Палій) > -ай (Тягай) > -ло (Трясило) > -йло (Міняйло) > -ун (Тихун) > -ан (Мовчан) > -ик, -ник (Пасічник) > -ар (Кобзар) > До цих прізвиськ (або вже прізвищ) згодом могли додаватися нові суфікси, які утворювали вже нове прізвище, наприклад: Палійчук, Кобзаренко. > > Третя група > Поширеність прізвищ на -ськ-, -зьк-, -цьк- серед українців > Третя група — суфікси, які вказують на місце проживання або походження людини.
> -ський, -цький. Шляхетські прізвища (Вишневецькі, Острозькі, Хмельницькі) вказували на родовий маєток, власність, а у простих людей — звідки вони прийшли чи де народились (Полтавський, Хорольський, Житомирський, Цибулівський, Горохівський, Бабанський). > в деяких випадках -ець, -єць (Канівець — з Канева, Коломієць — з Коломиї) > в деяких випадках -ий, якщо в корені географічний об'єкт (Яровий, Гайовий, Загребельний)
