>
> Надеюсь перевода не надо ?
>
> До мене він кинувся на груди;
> Але в горло я встиг встромити
> І там два рази провернути
> Моє зброю ... Він завив,
> Рвонувся з останніх сил,
> І ми, сплітаючись, як пара змій,
> Обнявшись міцніше двох друзів,
> Впали разом, і в імлі
> Бій тривав на землі.
> І я був страшний в цю мить;
> Як барс пустельний, зол і дик,
> Я полум'ям, верещав, як він;
> Наче сам я був народжений
> У сімействі барсів і вовків
> Під свіжим пологом лісів.
> Здавалося, що слова людей
> Забув я - і в грудях моїх
> Народився той жахливий крик,
> Неначе з дитинства моя мова
> До іншого звуку не звик ...
> Але ворог мій став знемагати,
> Метатися, повільно дихати,
> Здавив мене в останній раз ...
> Зіниці його нерухомих очей
> Блиснули грізно - і потім
> Закрилися тихо вічним сном;