>> Чего время офигеннельных украинских историй продолжается
>Здесь можно пройти курс новейшей истории Украины…
и россии
19:28 19.09.2019
Русский язык за 8 минут
19:29 19.09.2019
Россия в 18 веке и Томас Салмон
19:29 19.09.2019
Свідомий (Свидомый) писал (а) в ответ на :
> setver (setver) писал (а) в ответ на сообщение:
>> Свідомий (Свидомый) писал (а) в ответ на сообщение:
>>> Великороссы с таким упорством пытаются доказать украинцам что означают слова украинского языка, что украинцы назвали свою краину от слова окраина. Цирк на дроти. Украинцы не считают свою страну никакой окраиной. Только украинцы истинные носители смысла слов родного языка. Поэтому великороссы вы со своей окраиной гуляли бы лесом. Лучше бы Москву переименовали, а то название столицы обозначающее болото как-то стрёмно звучит. Притом название это придуманное не украинцами, а родное угрофинские коренное. Поэтому жители болота не лезть со своими понятиями в чужие языки.
>>за Боплана расскажи от куда он взял это слово Украина?
> > Слово Украина Боплан взял от местных. Слова Украина нет в родном языке Боплана .Он его услыхал от русинов Руси .Так русины называли свою землю -краину -страну.Кстати слово Москва и Московия он тоже услыхал от местных московитов .Так они называли свою землю.
естественно только местные говорили с маленькой буквы…. т.к. украин было много не было это именем собственным, Боплан же решил что эта земля вся так называется….
тем более не было ни украинцев ни государства Украина….
19:30 19.09.2019
Свідомий (Свидомый) писал (а) в ответ на :
> Россия в 18 веке и Томас Салмон
вот тебе словарь мовы УКРА́ЇНА, и, жін., заст. Територія уздовж меж держави, біля її краю. [Завада:] Чи судили її? Якби судили, то було би чутно, адже Самбір не така далека україна (Іван Франко, IX, 1952, 346); Воєвода Свенелд не раз говорив, що мир для Русі страшніший нині від брані, що на українах своїх і в полі Русь проливає крові більше, ніж на брані (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 52).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 422.
19:31 19.09.2019
Антибиотик (988988) писал (а) в ответ на :
> ⍟ Свідомий (Свидомый), Приехал бы в гости, посмотрел, для сравнения, как живут жители болота)
Я был и видел как живут. Славян с трудом там увидишь.
19:32 19.09.2019
Свідомий (Свидомый) писал (а) в ответ на :
> Россия в 18 веке и Томас Салмон
тем более Киев ни когда ни к одной украине не относился, с чего вдруг он стал столицей Украины?
19:36 19.09.2019
Свідомий (Свидомый) писал (а) в ответ на :
> Антибиотик (988988) писал (а) в ответ на сообщение:
>> ⍟ Свідомий (Свидомый), Приехал бы в гости, посмотрел, для сравнения, как живут жители болота)
> > Я был и видел как живут. Славян с трудом там увидишь.
а какие они славяне? может чернявенькие как украинцы или белобрысые как чудь белоглазая?
> Свідомий (Свидомый) писал (а) в ответ на сообщение:
>> Россия в 18 веке и Томас Салмон
> > вот тебе словарь мовы
> УКРА́ЇНА, и, жін., заст. Територія уздовж меж держави, біля її краю. [Завада:] Чи судили її? Якби судили, то було би чутно, адже Самбір не така далека україна (Іван Франко, IX, 1952, 346); Воєвода Свенелд не раз говорив, що мир для Русі страшніший нині від брані, що на українах своїх і в полі Русь проливає крові більше, ніж на брані (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 52). > > Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 422.
Год выпуска данного тома?
Існує у світі народ, який міг би назвати свою країну Околицею, Кордоном?.. Отже, почнемо свої етимологічні екскурси в українську мову й ментальність саме з найдорожчого для нашого народу слова, слова Україна.
Поширене, але поверхове пояснення цього слова зводиться до того, ніби слово Україна означає - «земля, що лежить скраю». Такої думки дотримуються, зокрема, російські історики, які переконують себе й усіх, ніби наші землі є окраїною Росії, звідки й назва.
назву Україна дали нашій землі наші предки, нашою мовою… Природно, що не в розумінні окраїни… Цього слова та ще з таким значенням тоді не існувало. Воно уведено до української мови у XX столітті для її зближення з російською. Але в ті часи широко вживалось слово, яке живе й досі, це дієслово «украяти» («вкраяти»). Слово означало «виділити», «відірвати», «відокремити». І досі в українській мові існує вираз «вкраяти хліба» (тобто виділити, відокремити частину хліба). І досі існують слова «кравець», «краяти» сукню, «викроїти» годинку тощо… Але зовсім не в розумінні околиці, а в значенні виділення, відокремлення. Так само, як хліб, матерію або час, можна «украяти» землю.
Так само, як вкраяний хліб зветься окрайкою, украяна (тобто відокремлена від решти, виділена з-поміж інших) земля, буде зватись Україною (Вкраїною). Ми й сьогодні вживаємо слово «країна», утворене від слова краяти, як загальну назву виокремлених з загалу земель.
За своєю рідною землею зберігся термін — Україна (Вкраїна), з пізнішим переносом наголосу на «ї» — Україна. Однак у Шевченка часто зустрічаємо й первісний варіант наголосу: «Я так її люблю, мою Україну убогу…».
Отже назва нашої землі, нашої держави і нашої тисячолітньої традиції - «Україна» — означає буквально — «земля, виділена для нас із загалу, відокремлена від решти», коротше — «наша власна земля».
У словарі української мови Бориса Грінченка наведено таку цитату з давньої історії України: «Настав інший порядок на Вкраїні, як почали князьки-русь її оберігати, з неї собі данину брати і своєю, руською землею її називати».
Реставруючи світогляд наших далеких предків в давнину слово Україна несло в собі таки зміст: «земля, виділена нам Богом…»
19:41 19.09.2019
Так не знайдуть його й ті, що шукають пояснення для назви «Україна» з московської мови від виразу «у края», ігноруючи форму «Вкраїна», що її ніяк не дасться вивести від «у края», а по — московські «в края» сказати не можна.
>> Свідомий (Свидомый) писал (а) в ответ на сообщение:
>>> Россия в 18 веке и Томас Салмон
>> >> вот тебе словарь мовы
>
>> УКРА́ЇНА, и, жін., заст. Територія уздовж меж держави, біля її краю. [Завада:] Чи судили її? Якби судили, то було би чутно, адже Самбір не така далека україна (Іван Франко, IX, 1952, 346); Воєвода Свенелд не раз говорив, що мир для Русі страшніший нині від брані, що на українах своїх і в полі Русь проливає крові більше, ніж на брані (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 52). >> >> Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 422.
> > Год выпуска данного тома? > > Існує у світі народ, який міг би назвати свою країну Околицею, Кордоном?.. Отже, почнемо свої етимологічні екскурси в українську мову й ментальність саме з найдорожчого для нашого народу слова, слова Україна. > > Поширене, але поверхове пояснення цього слова зводиться до того, ніби слово Україна означає - «земля, що лежить скраю». Такої думки дотримуються, зокрема, російські історики, які переконують себе й усіх, ніби наші землі є окраїною Росії, звідки й назва. > > назву Україна дали нашій землі наші предки, нашою мовою… Природно, що не в розумінні окраїни… Цього слова та ще з таким значенням тоді не існувало. Воно уведено до української мови у XX столітті для її зближення з російською. Але в ті часи широко вживалось слово, яке живе й досі, це дієслово «украяти» («вкраяти»). Слово означало «виділити», «відірвати», «відокремити». І досі в українській мові існує вираз «вкраяти хліба» (тобто виділити, відокремити частину хліба). І досі існують слова «кравець», «краяти» сукню, «викроїти» годинку тощо… Але зовсім не в розумінні околиці, а в значенні виділення, відокремлення. Так само, як хліб, матерію або час, можна «украяти» землю. > > Так само, як вкраяний хліб зветься окрайкою, украяна (тобто відокремлена від решти, виділена з-поміж інших) земля, буде зватись Україною (Вкраїною). Ми й сьогодні вживаємо слово «країна», утворене від слова краяти, як загальну назву виокремлених з загалу земель. > > За своєю рідною землею зберігся термін — Україна (Вкраїна), з пізнішим переносом наголосу на «ї» — Україна. Однак у Шевченка часто зустрічаємо й первісний варіант наголосу: «Я так її люблю, мою Україну убогу…». > > Отже назва нашої землі, нашої держави і нашої тисячолітньої традиції - «Україна» — означає буквально — «земля, виділена для нас із загалу, відокремлена від решти», коротше — «наша власна земля». >
> У словарі української мови Бориса Грінченка наведено таку цитату з давньої історії України: «Настав інший порядок на Вкраїні, як почали князьки-русь її оберігати, з неї собі данину брати і своєю, руською землею її називати». > > Реставруючи світогляд наших далеких предків в давнину слово Україна несло в собі таки зміст: «земля, виділена нам Богом…»
слово Украина с большой буквы придумал Боплан — точка….
всеж пограничные земли до него именовали украинами, а до этого оукраинами…. с маленькой буквы…
19:42 19.09.2019
Свідомий (Свидомый) писал (а) в ответ на :
> Орда шпрехала на разных языках. Русского тогда не было. Письменным языком Московии был церковнославянский с примесью тюрского. >
Так они на мове шпарили… совсем запутался… письменность то тут при чем… или они глухонемые были???
19:44 19.09.2019
Свідомий (Свидомый) писал (а) в ответ на :
> Так не знайдуть його й ті, що шукають пояснення для назви «Україна» з московської мови від виразу «у края», ігноруючи форму «Вкраїна», що її ніяк не дасться вивести від «у края», а по — московські «в края» сказати не можна.
ну так шо там с ипатьевской летописью и Долгоруким?
летопись жалкая подделка?
19:47 19.09.2019
Свідомий (Свидомый) писал (а) в ответ на :
> Был Киев великим и Княжество было Киевским. Украинского престола не было. Престол был руський -русинский неимеющий ничего общего с русским потому как на Руси язык был русинский, прародитель украинского и беларуского. >
Ага значит Рязань и Суздаль были первыми украинскими или русинскими городами которые сжег Батый… Ну сьездий в Рязанское десентное училище и расскажи им что они украинцы они тебе быстро мозги поправят… уже и географию всю изуродовал на ругальский лад… где Рязань то .то же незележная что ли… в доску заврался…
>> Свідомий (Свидомый) писал (а) в ответ на сообщение:
>>> Россия в 18 веке и Томас Салмон
>> >> вот тебе словарь мовы
>
>> УКРА́ЇНА, и, жін., заст. Територія уздовж меж держави, біля її краю. [Завада:] Чи судили її? Якби судили, то було би чутно, адже Самбір не така далека україна (Іван Франко, IX, 1952, 346); Воєвода Свенелд не раз говорив, що мир для Русі страшніший нині від брані, що на українах своїх і в полі Русь проливає крові більше, ніж на брані (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 52). >>
>> Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 422.
> > Год выпуска данного тома? >
1979 г
до 1970-х не было ни одного полного словаря устной украинской речи….
