>>>>> >>>>>> Короче, если допустить, что укры- это местное население, то они -банальный микс из русских и беларусов. >>>>>> >>>>>> И никаких чюдес. >>>>> >>>>> Где же сенсацию искать? >>>>
Дійсно, на могильниках міста Х—ХІІІ ст. те- оретично прогнозувалися передусім автохтон- ні полянські лінії. Але зрозуміло, що навіть між Київською землею ХІ—ХІІІ ст. і територі- ями літописних полян ставити знак рівності не можна. Київська земля, маючи полянське ядро, відчутно приросла територіями інших племен, з яких можна було очікувати притік населення. Окрім того, Київ займав особливе місце серед давньоруських міст. Більшість указаних київ- ських серій морфологічно ймовірніше можна пов’язати з вихідцями з північних, північно- західних і північно-східних земель. Мігранти із зони розселення сіверян, дреговичів, ради- мичів і смоленських кривичів (для всіх них ха- рактерні доліхокранні черепи з середньоширо- ким обличчям) мешкали тут доволі великими групами та, можливо, підтримували земляцькі стосунки або були прихожанами однієї церк- ви та намагалися ховати померлих на власних цвинтарях
полянськими сільськими групами важко пов’язати і серію з Юр'єва, введену до науко- вого обігу П.М. Покасом (Орлов, Моця, По- кас 1985). Вона характеризується мезокранією за великих розмірів черепа та середніми розмі- рами різко профільованого обличчя. Від сусід- ніх пороських груп серія відрізняється більши- ми розмірами черепної коробки та обличчя, а також вужчим носом. Але юр'ївці взагалі ма- ють вище, особливо за покажчиком, обличчя, дуже вузький ніс, надто різке горизонтальне профілювання обличчя, що не характерно для слов’янських популяцій. Ці риси й забезпечу- ють юр'ївцям у міжгруповому аналізі, де ра- зом зі слов’янськими популяціями були ви- користані серії, що представляють кочовиків, потрапляння до кола аланських популяцій, пов’язаних з Північним Кавказом