Мировой оплот по борьбе с фашизмом продолжает удивлять
13:21 06.06.2020
13.01.2016
В Коми сожгли 53 экземпляра учебной литературы, изданной при поддержке Фонда Сороса по проекту «Обновление гуманитарного образования в России»
Ой…
13:23 06.06.2020
Ой...
В Германии запретили главный сайт неонацистов
МВД ФРГ объявило незаконной интернет-площадку неонацистов Altermedia Deutschland. Ее администраторы задержаны, российским ведомствам направлена просьба отключить сервер группировки, размещенный в РФ.
Министерство внутренних дел Германии запретило сайт Altermedia Deutschland, считающийся главной интернет-площадкой неонацистов в немецкоязычном интернете. В среду, 27 января были задержаны двое предполагаемых администраторов сайта по подозрению в распространении информации, разжигающей межнациональную рознь, сообщили в Федеральной прокуратуре Германии в Карлсруэ. Помимо этого им вменяют в вину организацию преступного объединения.
В то же время сотрудники прокуратуры ФРГ обратились к России с просьбой отключить сервер группировки, размещенный на территории РФ , пишет издание Spiegel Online.
13:24 06.06.2020
Участник внутрипартийного голосования (праймериз) «Единой России» в Челябинске 67-летний пенсионер Владислав Вихорев обвинил евреев в вымирании русского народа. Такое заявление он сделал в воскресенье, 10 апреля, выступая на дебатах (запись выложена на YouTube), посвященных теме сбережения нации.
По мнению Вихорева, при президенте Борисе Ельцине в России произошел «еврейский переворот».
«Нас, русских, убивают за то, что мы стоим поперек дороги ж.дам», — заявил он, отметив, что «государствообразующий» русский народ «оказался на грани вымирания». Причину этого он видит в хорошо спланированной, четко продуманной и жестко исполненной программе «уничтожения национальной культуры, национального образования, национального производства и национальной финансовой системы».
13:28 06.06.2020
Цитата: Гитлер не смог взять Ленинград, но эти ребята смогли
14:24 06.06.2020
15:56 06.06.2020
Владимир (Svetlov) писал (а) в ответ на :
> А ты уверен, что кто-то из наших дипломатов лайкал его посты? > Я нет >
Я не помню, чтобы мы переходили на "ты". А по сути - посмотрите материалы, выложенные Шарием. Можете обругать его "рукой Кремля", но на качестве материалов это никак не скажется. Они (материалы) никем не оспорены и приняты к рассмотрению как комиссией МИДа, так и судами.
Так вот, в этих материалах поимённо называются украинские дипломаты - френды и отметившиеся на странице Марущинца "лайками". Там их не один десяток. Так что Марущинец совсем не маргинал. Он - выразитель мейнстрима в дипломатическом корпусе Украины.
Владимир (Svetlov) писал (а) в ответ на :
> Я уверен, что его восстановили по формальным юридическим обстоятельствам.
Почитайте текст решения:
Если это не издевательство над правом, то что тогда назвать издевательством...
> Владимир (Svetlov) писал (а) в ответ на сообщение:
>> А ты уверен, что кто-то из наших дипломатов лайкал его посты? >> Я нет >>
>Я не помню, чтобы мы переходили на «ты». > А по сути — посмотрите материалы, выложенные Шарием. > Можете обругать его «рукой Кремля», но на качестве материалов это никак не скажется. Они (материалы) никем не оспорены и приняты к рассмотрению как комиссией МИДа, так и судами. > > Так вот, в этих материалах поимённо называются украинские дипломаты — френды и отметившиеся на странице Марущинца «лайками». Там их не один десяток. > Так что Марущинец совсем не маргинал. Он — выразитель мейнстрима в дипломатическом корпусе Украины. >
> Владимир (Svetlov) писал (а) в ответ на сообщение:
>> Я уверен, что его восстановили по формальным юридическим обстоятельствам.
>Почитайте текст решения: > > Если это не издевательство над правом, то что тогда назвать издевательством…
На самом деле текст решения здесь (пришлось потратить минутку, чтобы найти):
Там написано, что решение его уволить принималось на основании сообщения некоего блогера и исключительно на основании опубликованных блогером материалов. Вместе с тем, Марушинец предоставил доказательства, что этот блогер вырвал из контекста его высказывания и исказил их.
Я нисколько не оправдываю суд или этого дядьку, однако ситуация свидетельствует, что все там было не столь однозначно с юридической точки зрения. Ибо в решении суда есть ссылки на решения ЕСПЧ: — рішення у справі «The Observer and Guardian v. The United Kindom від 26.11.1991) — рішення у справі «Педерсен і Баадсгаар проти Данії — рішення у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» — рішення ЄСПЛ від 08.07.1986 у справі «Лінгенс проти Австрії» — рішеннях у справах «Нікула проти Фінляндії», «Яновський проти Польщі»
Еще раз, есть ОДИН скандальный фрик. В стране, президент которой еврей. Получивший 75% на последних выборах.
20:54 06.06.2020
Владимир (Svetlov) писал (а) в ответ на :
> На самом деле текст решения здесь (пришлось потратить минутку, чтобы найти): >
Проверил:
Доступ тимчасово обмежено! У зв'язку з великим навантаженням на сервер пошукової системи " Єдиний державний реєстр судових рішень " (або з інших технічних причин) доступ тимчасово обмежено.
Зачекайте деякий час та спробуйте знову.
Однако, неважно, с текстом решения я знаком.
Владимир (Svetlov) писал (а) в ответ на :
> Там написано, что решение его уволить принималось на основании сообщения некоего блогера и исключительно на основании опубликованных блогером материалов.
Переспективный подход, если рассматривать его как прецедент. Теперь любой суд сможет отклонять комплекс доказательств на том основании, что доказательства представлены одним следователем. Нет конкуренции следователей. Совсем новое слово в юридической практике.
Владимир (Svetlov) писал (а) в ответ на :
> Вместе с тем, Марушинец предоставил доказательства, что этот блогер вырвал из контекста его высказывания и исказил их.
Знаете, это не ново. Пресс-клерк из МИДа России как-то объяснил известную фразу Лаврова "Дебилы, ....." именно так: Слова министра вырваны из контекста. Жиды объявили войну Гемании ещё в марте 1934 года! Вырвано из контекста...
> Я нисколько не оправдываю суд или этого дядьку, однако ситуация свидетельствует, что все там было не столь однозначно с юридической точки зрения. Ибо в решении суда есть ссылки на решения ЕСПЧ: > — рішення у справі «The Observer and Guardian v. The United Kindom від 26.11.1991) > — рішення у справі «Педерсен і Баадсгаар проти Данії > — рішення у справі «Газета «Україна-Центр» проти України»
> — рішення ЄСПЛ від 08.07.1986 у справі «Лінгенс проти Австрії» > — рішеннях у справах «Нікула проти Фінляндії», «Яновський проти Польщі» >
А вот это самый интересный момент. Когда судьи пытались показать не возможность призвать к ответу за репост чужих мнений, они использовали практику ЕСПЧ в трактовке статьи 10 Конвенции о правах человека. "Сообщение новостей, основанное на интервью либо отображении высказываний других лиц, отредактированных либо нет, являются одним из важнейших способов, с помощью которых пресса может играть свою важную роль "сторожевого пса общества". В таких делах нужно различать ситуации, когда такие высказывания принадлежали журналисту, и когда они были цитатой… Свобода прессы дает общесту одну из лучших возможностей узнать об идеях и позициях политических лидеров".
Только вот передёрг получился некачественным. Марущинец - не журналист. Он - государственный служащий.
Владимир (Svetlov) писал (а) в ответ на :
> Еще раз, есть ОДИН скандальный фрик. В стране, президент которой еврей. Получивший 75% на последних выборах.
Вы можете повторить эту фразу ещё много раз. От повторений картинка не изменится. Не исчезнут многочисленные дипломаты, "лайкавшие" на странице Марущинца, его коллеги, подарившие ему на 60-летие тортик "Майн Кампф" и судьи, защищающие нациста.
И наличие президента даже трижды еврея ничего в этой картинке не поправит.
> Владимир (Svetlov) писал (а) в ответ на сообщение:
>> На самом деле текст решения здесь (пришлось потратить минутку, чтобы найти): >>
> > Проверил: > Доступ тимчасово обмежено! > У зв'язку з великим навантаженням на сервер пошукової системи «Єдиний державний реєстр судових рішень «(або з інших технічних причин) доступ тимчасово обмежено. > > Зачекайте деякий час та спробуйте знову. > Однако, неважно, с текстом решения я знаком. > > Владимир (Svetlov) писал (а) в ответ на сообщение:
>> Там написано, что решение его уволить принималось на основании сообщения некоего блогера и исключительно на основании опубликованных блогером материалов.
>Переспективный подход, если рассматривать его как прецедент. Теперь любой суд сможет отклонять комплекс доказательств на том основании, что доказательства представлены одним следователем. Нет конкуренции следователей. Совсем новое слово в юридической практике. > > Владимир (Svetlov) писал (а) в ответ на сообщение:
>> Вместе с тем, Марушинец предоставил доказательства, что этот блогер вырвал из контекста его высказывания и исказил их.
> > Знаете, это не ново. Пресс-клерк из МИДа России как-то объяснил известную фразу Лаврова «Дебилы, ….» именно так: Слова министра вырваны из контекста. > Жиды объявили войну Гемании ещё в марте 1934 года! > Вырвано из контекста… > > > Владимир (Svetlov) писал (а) в ответ на сообщение:
>> Я нисколько не оправдываю суд или этого дядьку, однако ситуация свидетельствует, что все там было не столь однозначно с юридической точки зрения. Ибо в решении суда есть ссылки на решения ЕСПЧ:
>> — рішення у справі «The Observer and Guardian v. The United Kindom від 26.11.1991) >> — рішення у справі «Педерсен і Баадсгаар проти Данії >> — рішення у справі «Газета «Україна-Центр» проти України»
>
>> — рішення ЄСПЛ від <nobr>08.07.1986</nobr> у справі «Лінгенс проти Австрії» >> — рішеннях у справах «Нікула проти Фінляндії», «Яновський проти Польщі» >>
>А вот это самый интересный момент. > Когда судьи пытались показать не возможность призвать к ответу за репост чужих мнений, они использовали практику ЕСПЧ в трактовке статьи 10 Конвенции о правах человека. «Сообщение новостей, основанное на интервью либо отображении высказываний других лиц, отредактированных либо нет, являются одним из важнейших способов, с помощью которых пресса может играть свою важную роль «сторожевого пса общества». В таких делах нужно различать ситуации, когда такие высказывания принадлежали журналисту, и когда они были цитатой… Свобода прессы дает общесту одну из лучших возможностей узнать об идеях и позициях политических лидеров». > > Только вот передёрг получился некачественным. Марущинец — не журналист. Он — государственный служащий. > > > Владимир (Svetlov) писал (а) в ответ на сообщение:
>> Еще раз, есть ОДИН скандальный фрик. В стране, президент которой еврей. Получивший 75% на последних выборах.
>Вы можете повторить эту фразу ещё много раз. От повторений картинка не изменится.
> Не исчезнут многочисленные дипломаты, «лайкавшие» на странице Марущинца, его коллеги, подарившие ему на 60-летие тортик «Майн Кампф» и судьи, защищающие нациста. > > И наличие президента даже трижды еврея ничего в этой картинке не поправит.
Отчего же?
В каждой европейской стране есть неонаци и есть фрики на этом помешанные. Я не знаю, кто там и что лайкал. Однако более, чем уверен, что делать вывод на основании данной истории, что «Нацизм, к сожалению, уютно устроился в государственных органах Украины» более чем глупо.
Я бы не стал с вами спорить, если бы вы привели хотя бы 3 подобных случая. Но один?
Кстати, в настоящий момент дело находится на расмотрении в кассационном суде:
ПС По всей видимости, реестр судебных решений не доступен для иностранных пользователей посему процитирую это решение здесь:
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/8773/18 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого — судді Кучми А.Ю.
суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.,
за участю секретаря: Островської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від <nobr>03.05.2019</nobr> (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України, Державного секретаря Міністерства закордонних справ України Зайця Андрія Івановича про зобов`язання поновити на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В С Т, А Н О В И Л, А:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від <nobr>06.11.2018</nobr> року, просив суд:
— зобов`язати Державного секретаря Міністерства закордонних справ України Зайця Андрія Івановича поновити ОСОБА_1 на посаді консула Генерального консульства України в Гамбурзі;
— стягнути з Міністерства закордонних справ України середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що його звільнення із займаної посади відбулося з порушенням положень Кодексу законів про працю України, Законів України «Про дипломатичну службу» та «;Про державну службу», а твердження відповідачів про порушення ОСОБА_1 присяги державного службовця не опирається на норми закону та є бездоказовими.
Згідно з відзивами на адміністративний позов, відповідачами щодо задоволення позовних вимог заперечено. Просили відмовити у задоволенні адміністративного позову оскільки звільнення позивача відбулось із дотриманням законодавства про працю, у зв`язку із встановленням допущення порушення позивачем присяги державного службовця.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від <nobr>03.05.2019</nobr> у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зазначається про неповне дослідження судом першої інстанції обставин справи. Крім того, апеляційну скаргу обґрунтовано протиправністю та безпідставністю висновків суду першої інстанції щодо допущення позивачем порушення присяги державного службовця.
Відповідачами надано відзиви (заперечення) на апеляційну скаргу, що за своїм змістом аналогічні відзивам на позов.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволення, а рішення суду — скасуванню.
Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до наказу Міністерства закордонних справ України від 12.1.2016 року № 2100-ос ОСОБА_1 радника Відділу державного архіву МЗС переведено на посаду консула Генерального консульства України в Гамбурзі на час довготривалого відрядження та встановлено посадовий оклад у національній валюті в розмірі 4 308,00грн. на місяць, надбавку за вислугу років на державній службі та дипломатичний ранг радника першого класу.
Наказом Генерального консульства України в Гамбурзі № 80 від <nobr>26.10.2016</nobr> року «Про переведення ОСОБА_1» переведено ОСОБА_1 з посади радника відділу державного архіву МЗС України на посаду консула України в Гамбурзі на час довготривалого відрядження (т. 1, а.с. 72).
До Міністерства закордонних справ України, <nobr>14.05.2018</nobr> року за вх. № 36339, надійшов лист Генерального консульства України в Гамбурзі № 61226/3−926−1580 від <nobr>13.05.2018</nobr> року, в якому повідомлялося про опубліковану в інтернеті низку матеріалів щодо консула Генерального консульства України в Гамбурзі ОСОБА_1, в яких його звинувачують в антисемітизмі, глорифікації фашизму та запереченні Голокосту. Також, запропоновано, розглянути питання щодо проведення ретельного службового розслідування, за результатами якого прийняти відповідні кадрові рішення.
До листа Генерального консульства України в Гамбурзі № 61226/3−926−1580 від <nobr>13.05.2018</nobr> року долучено пояснювальну записку ОСОБА_1 від <nobr>13.05.2018</nobr> року (т. 1, а.с. 42, 44−45).
Наказом Міністерства закордонних справ України від <nobr>14.05.2018</nobr> року № 215 «Про дисциплінарне провадження» відповідно до статей 68, 69, 71 Закону України «Про державну службу» і Положення про Дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ Міністерства закордонних справ України, затвердженого наказом МЗС від <nobr>20.07.2016</nobr> року, з метою перевірки інформації, викладеної в листі Генерального консульства України в Гамбурзі № 61226/3−926−1580 від <nobr>13.05.2018</nobr> року наказано, серед іншого, Дисциплінарній комісії у період з 14 по 31 травня 2018 року здійснити дисциплінарне провадження у формі службового розслідування стосовно консула Генерального консульства України в Гамбурзі - ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 46).
Також, наказом Міністерства закордонних справ України від <nobr>14.05.2018</nobr> року № 839-ос «Про відкликання та відсторонення від виконання посадових обов`язків ОСОБА_1» ОСОБА_1, консула Генерального консульства України в Гамбурзі, відкликано в Україну <nobr>16.05.2018</nobr> року у зв`язку із завершенням довготермінового відрядження.
Пунктом 3 вказаного наказу на час здійснення дисциплінарного провадження відсторонено ОСОБА_1, консула Генерального консульства України в Гамбурзі, з <nobr>17.05.2018</nobr> року від виконання посадових обов`язків (т. 1, а.с. 108).
Листом від <nobr>14.05.2018</nobr> року № 110/19−995−211 Міністерством закордонних справ України запропоновано позивачу надати Комісії докладні пояснення стосовно висунутих на його адресу звинувачень у антисемітизмі, запереченні Голокосту, злочинів нацистів на території України, зокрема у Бабиному Яру, у роки Другої Світової Війни, глорифікації фашизму, розпалюванні міжнаціональної ворожнечі тощо, що з`явилися в інтернеті (відео блог ОСОБА_7) і пов`язані з дописами у соціальні мережі Facebook. Крім того, запропоновано надати пояснення щодо висловлювань, які містяться на Facebook сторінці (т. 1, а.с. 50).
Позивачем надано відповідні пояснення, оформленні у вигляді заяви від <nobr>18.05.2018</nobr> року (т. 1, а.с. 87−90).
Протоколом засіданні Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ МЗС від № 15 від <nobr>24.05.2018</nobr> року, затверджено висновки службового розслідування.
Відповідно до змісту висновку, ОСОБА_1 недотримано взятих на себе зобов`язань, нехтування відповідними правовими та етичними нормами, що призвело до порушення ним Присяги державного службовця.
Позивачем подано заперечення щодо висновку Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ МЗС від № 15 від <nobr>24.05.2018</nobr> року та клопотання (т. 1, а.с. 102−105).
Наказом Міністерства закордонних справ України від <nobr>31.05.2018</nobr> року № 934-ос «Про звільнення ОСОБА_1 «, ОСОБА_1, консула Генерального консульства України в Гамбурзі, звільнено із займаної посади <nobr>01.06.2018</nobr> року за порушення Присяги державного службовця та припинено дипломатичну службу ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 2 статті 65, пункту 4 частини 1 та 5 статті 66 Закону України «Про державну службу», статті 30, пункту 1 частини 2 статті 41 Закону України «Про дипломатичну службу», висновку Дисциплінарної комісії за результатами службового розслідування, затвердженого Протоколом Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ МЗС від <nobr>24.05.2018</nobr> року № 15 (далі - Наказ № 934-ос) (т. 1, а.с. 109).
Позивач вважає своє звільнення із займаної посади консула Генерального консульства України в Гамбурзі протиправним, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновків, що дисциплінарною комісією доведено порушення позивачем присяги державного службовця, відтак звільнення є правомірним.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Правові засади та порядок організації діяльності дипломатичної служби України як складової частини державної служби, а також особливості правового статусу працівників дипломатичної служби України визначає Закон України «Про дипломатичну службу» від <nobr>20.09.2001</nobr> року № 2728-III (далі - Закон № 2728-III).
Відносини, що виникають у зв`язку з проходженням дипломатичної служби, регулюються Конституцією України, цим Законом, Законом України «Про державну службу», Кодексом законів про працю України, Консульським статутом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 2 Закону № 2728-III).
Згідно зі статтею 1 Закону № 2728-III дипломатична служба України (далі - дипломатична служба) — це професійна діяльність громадян України, спрямована на практичну реалізацію зовнішньої політики України, захист національних інтересів України у сфері міжнародних відносин, а також прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном.
Дипломатичний працівник, в розумінні статі 1 Закону № 2728-III, це державний службовець, який виконує дипломатичні або консульські функції в Україні чи за кордоном та має відповідний дипломатичний ранг, а працівники дипломатичної служби — дипломатичні працівники та адміністративно-технічні працівники системи органів дипломатичної служби.
Статтею 3 Закону № 2728-III визначено, що основними принципами дипломатичної служби є: служіння Українському народові; відстоювання національних інтересів України; пріоритет прав і свобод людини та громадянина; демократизм і законність; гуманізм і соціальна справедливість; професіоналізм, компетентність, ініціативність, об`єктивність, чесність, відданість справі; персональна відповідальність за виконання службових обов`язків і додержання дисципліни.
Відповідно до приписів статті 4 Закону № 2728-III основними завданнями дипломатичної служби, зокрема, є забезпечення національних інтересів і безпеки України шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права; проведення зовнішньополітичного курсу України, спрямованого на розвиток політичних, економічних, гуманітарних, наукових, інших зв`язків з іншими державами, міжнародними організаціями; сприяння забезпеченню стабільності міжнародного становища України, піднесенню її міжнародного авторитету, поширенню у світі образу України як надійного і передбачуваного партнера; здійснення інших завдань відповідно до законодавства України.
В свою чергу, основними функціями дипломатичної служби є, серед іншого, забезпечення підтримання дипломатичних зносин з іншими державами, представництво України у міжнародних організаціях та спеціальних місіях; використання переваг міжнародного спілкування для сприяння внутрішньому розвитку України, зміцненню її національної безпеки та позицій у світі; розповсюдження інформації про Україну за кордоном; організація на території України та за кордоном консульської роботи, забезпечення візової політики України, здійснення в межах своїх повноважень паспортного забезпечення; здійснення інших функцій відповідно до чинного законодавства України (ст. 5 Закону № 2728-III).
Згідно з частиною 1 статті 6 Закону № 2728-III систему органів дипломатичної служби складають: Міністерство закордонних справ України, представництва Міністерства закордонних справ України на території України, закордонні дипломатичні установи України.
Статус, завдання та функції консульської установи України за кордоном визначаються цим Законом та Консульським статутом, який затверджується Президентом України (ч. 11 ст. 6 Закону № 2728-III).
Указом Президента України від <nobr>02.04.1994</nobr> року № 127/94 затверджено Консульський статут України (далі - Консульський статут).
Відповідно до статті 4 Консульського статуту керівництво консульськими установами здійснюється Міністерством закордонних справ України.
Загальне керівництво діяльністю консульської установи в державі перебування здійснюється відповідним дипломатичним представництвом України.
Статтею 10 Консульського статуту встановлено, що консульські посадові особи і консульські службовці, яких направлено в установленому порядку в довготермінове відрядження, є працівниками дипломатичної служби України.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону № 2728-III дипломатичні працівники проходять дипломатичну службу на дипломатичних посадах системи органів дипломатичної служби. Дипломатичні працівники проходять дипломатичну службу також на відповідних посадах структурних підрозділів Адміністрації Президента України, що забезпечують здійснення Президентом України повноважень у зовнішньополітичній сфері, на відповідних посадах структурних підрозділів Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, що забезпечують представництво Голови Верховної Ради України і Прем`єр-міністра України у зносинах з органами влади інших держав та здійснення заходів з міжнародного співробітництва Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України.
Для дипломатичних працівників, які працюють в закордонних дипломатичних установах України, встановлюються такі посади: консул (п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону № 2728-III).
Кадри дипломатичної служби, в контексті приписів частини 2 статті 12 Закону № 2728-III, складають: 1) працівники, які займають штатні дипломатичні посади на постійній основі; 2) працівники, які займають штатні адміністративно-технічні посади на постійній основі; 3) працівники, які займають штатні дипломатичні та адміністративно-технічні посади на визначений термін (контракт).
Статтею 13 Закону № 2728-III передбачено, що призначення на інші дипломатичні посади та звільнення з цих посад здійснюються відповідно до законодавства.
Згідно зі статтею 29 Закону № 2728-III працівник дипломатичної служби користується всіма правами, визначеними в Законі України «Про державну службу». Тимчасово, по 30 вересня 2017 року, працівникам дипломатичної служби (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у період роботи пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються.
Працівники дипломатичної служби в період довготермінового відрядження користуються привілеями та імунітетами, встановленими для працівників дипломатичної служби відповідно до норм міжнародного права.
Працівники дипломатичної служби в період довготермінового відрядження повинні поважати закони, правила і традиції країни перебування, здійснювати покладені на них завдання, гідно представляти Україну (ст. 30 Закону № 2728-III).
Також, працівники дипломатичної служби виконують обов`язки, встановлені для державних службовців у Законі України «Про державну службу».
Так, згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про державну службу» від <nobr>10.12.2015</nobr> року № 889-VII (далі - Закон № 889-VIII) державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.
В контексті статті 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.
Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.
З аналізу наведеного слідує, що консульські посадові особи і консульські службовці, яких направлено в установленому порядку в довготермінове відрядження, є працівниками дипломатичної служби України, які користується всіма правами та виконують обов`язки, встановлені для державних службовців в Законі України «Про державну службу».
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону № 2728-III працівники дипломатичної служби притягаються до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених Законом України «Про державну службу».
Згідно зі статтею 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (ч. 1 ст. 65 Закону № 889-VIII).
В свою чергу, частиною 2 статті 65 Закону № 889-VIII, встановлено, що дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення, або постановлення відповідної окремої ухвали суду (ч. 3 ст. 65 Закону № 889-VIII).
Приписами частини 1 статті 66 Закону № 889-VIII встановлено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 — 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (ч. 5 ст. 66 Закону № 889-VIII).
При цьому, дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2 — 4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії (ч. 6 ст. 66 Закону № 889-VIII).
Аналіз наведених правових норм дає суду підстави дійти висновку, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, яким, зокрема є порушення Присяги державного службовця, за допущення якого застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення виключно за пропозицією Комісії, а дисциплінарне стягнення на державного службовця може накладатися не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, не враховуючи часу тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, але не пізніше одного року після його вчинення.
Згідно з частиною 1 статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення (ч. 10 статті 69 Закону № 889-VII).
Разом з цим, статтею 73 Закону № 889-VIII встановлено наступне.
З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.
Як вбачається з матеріалів справи, дисциплінарною комісією встановлено, з чим погодився суд першої інстанції, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу (починаючи з 2010 року) розміщував у мережі Fасеbоок матеріали, що мають ознаки антисемітизму, ксенофобії, розпалювання міжнаціональної ворожнечі, шовінізму тощо.
У своїх коментарях та публікаціях ОСОБА_1 висловлював зневажливе ставлення до громадян єврейської національності та припускався образливих висловів на їх адресу. Його окремі коментарі щодо трагічних сторінок минулого, наприклад, «жиди оголосили війну Німеччині ще в березні 1934 року», «Бабин Яр… не жидів у 1941, а українців у 1918−1941 тут вбивано», можуть розцінюватися як спотворення і перекручування ним історичних фактів, як заперечення ним Голокосту та масових вбивств євреїв нацистами у Бабиному Яру під час Другої світової війни. Вищезгадане свідчить про його антисемітські настрої, а провокативні фотоматеріали, що наводяться в його відповідних постах — як глорифікація фашизму.
В опублікованих матеріалах ОСОБА_1 проводить відкриту пропаганду расової та національної ворожнечі, наголошує на територіальних претензіях до сусідніх з Україною європейських держав (Польщі, Угорщини, Румунії тощо), виступає за належність українців до особливої національної групи оріян та їх перевагу над іншими націями, називаючи останніх неважливо та образливо «ляхами», «жидами» тощо. Матеріали, що ОСОБА_1 розміщував на своїх сторінках у мережі Facebook та його відповідна позиція набули широкого розголосу в соціальних мережах як безпрецедентний випадок прояву антисемітизму, ксенофобії, шовінізму з боку працівника Міністерства закордонних справ України.
Поряд із цим, з матерів дисциплінарної справи та висновку дисциплінарної комісії вбачається, що про розміщення позивачем у мережі Fасеbоок матеріалів, що мають ознаки антисемітизму, ксенофобії, розпалювання міжнаціональної ворожнечі, шовінізму стало відомо з відеодобітрки розміщеної в мережі інернет блогером ОСОБА_7
Дана добірка набула широкого розголосу та є відкритою та загальнодоступно.
Вказаний відеоролик містить висновки та аналіз сторінки ОСОБА_1 у мережі Fасеbоок ОСОБА_7, із акцентами на певних уривках різних публікацій позивача без аналізу повного контексту матеріалу.
Колегія суддів зазначає, що висновки дисциплінарної комісії зроблено виключно за результатом аналізу вказаного відеоролику та містить висновки аналогічні викладеним зазначеним автором відео добірки.
Натомість, із наданих доказів вбачається, що дисциплінарною комісією не здійснювався аналіз безпосередньо сторінки позивача в мережі Fасеbоок, хоча доступ до неї позивачем пропонувався.
Публікації та коментарі, розміщені позивачем у мережі, які, на переконання відповідача, містять ознаки антисемітизму, ксенофобії, розпалювання міжнаціональної ворожнечі, шовінізму та ін. в повному обсязі та в їх оригінальному (повному) варіанті не досліджувались і не аналізувались, натомість оцінку надано виключно уривкам висловлювань без врахування контексту їх застосування. Так само не надано оцінки і часовим рамкам, продовж яких здійснювалися такі публікації (на твердження відповідачів з 2010 року) та їх питомій вазі стосовно загального обсягу та змісту контенту.
Надаючи оцінку вказаним твердженням дисциплінарної комісії та суду першої інстанції, колегія суддів зауважує, що фрагменти дописів позивача в мережі Fасеbоок не дають об`єктивних та переконливих підстав вважати, що останні містять ознаки розпалювання міжнаціональної ворожнечі чи негативного ставлення позивача до певних національностей.
Більш того, сам факт застосування у висловлюваннях таких слів як «фашисти», «антифашисти», «жиди» та ін. не може бути безперечним доказом розповсюдження позивачем інформації, що містить ознаки антисемітизму, ксенофобії, розпалювання міжнаціональної ворожнечі, шовінізму та ін.
В цьому контексті колегія суддів погоджується та приймає доводи сторони Позивача у справі, оскільки визначальне значення має аналіз публікацій як цілісного логічно-структурного тексту, а не сам по собі факт вживання окремих тез та висловлювань. Однак відповідачем такого аналізу здійснено не було. Враховуючи відсутність аналізу повних текстів публікацій позивача, а рівно і його коментарів та дописів до публікацій інших осіб, відповідачами не перевірено їх на предмет компіляції та перекручування змісту, що свідчить про неповне, необ`єктивне дисциплінарне провадження та передчасне рішення за його наслідками.
Згідно з частиною 1 статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Частиною 1 статті 36 Закону № 889-VII визначено, що особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту:
«Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки».
З тексту Присяги вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми пов
07:34 07.06.2020
Владимир (Svetlov) писал (а) в ответ на :
> Отчего же? > > В каждой европейской стране есть неонаци и есть фрики на этом помешанные. Я не знаю, кто там и что лайкал.
Узнайте, это несложно. Этих ребят, что "лайкали" и "френдились" на странице Марущака не один десяток.
И насчёт европейских стран. Британский (французский и далее по списку) дипломат, тем более в ранге посла, поставивший "лайк" под постом об "иудейском иге" или об "объявлении жидами войны Германии в 1934 г.", на том бы и закончил свою карьеру. Приверженность нацистской идеологии там несовместима с государственной службой. За это причитается волчий билет, а если "повезёт" то и уголовное дело.
Владимир (Svetlov) писал (а) в ответ на :
> Я бы не стал с вами спорить, если бы вы привели хотя бы 3 подобных случая. Но один?
Опять "один"? Повторение бездоказательного утверждения - это аргумент, подпадающий под признак N2 по каталогу Максима Шапиро. Познакомьтесь подробнее:
> Владимир (Svetlov) писал (а) в ответ на сообщение:
>> Отчего же? >> >> В каждой европейской стране есть неонаци и есть фрики на этом помешанные. Я не знаю, кто там и что лайкал.
>Узнайте, это несложно. > Этих ребят, что «лайкали» и «френдились» на странице Марущака не один десяток. > > И насчёт европейских стран. Британский (французский и далее по списку) дипломат, тем более в ранге посла, поставивший «лайк» под постом об «иудейском иге» или об «объявлении жидами войны Германии в 1934 г.», на том бы и закончил свою карьеру. > Приверженность нацистской идеологии там несовместима с государственной службой. За это причитается волчий билет, а если «повезёт» то и уголовное дело. > > > Владимир (Svetlov) писал (а) в ответ на сообщение:
>> Я бы не стал с вами спорить, если бы вы привели хотя бы 3 подобных случая. Но один?
>
> Опять «один»? > Повторение бездоказательного утверждения — это аргумент, подпадающий под признак N2 по каталогу Максима Шапиро. > Познакомьтесь подробнее:
По этой ссылке я бы на вашем месте присмотрелся к п. 3
Как распознать идиота во время дискуссии
3) Необоснованные обобщения и экстраполяция Пример: Когда некто утверждает, например, что все финны из музыки слушают только Фрэнка Синатру на том основании, что ему были знакомы всего два финна, и они ничего кроме песен Фрэнка Синатры не слушали
11:54 06.07.2020
Владимир (Svetlov) писал (а) в ответ на :
> ему были знакомы всего два финна
Вы опять повторяете признак по п.2. Я думаю многократное повторение бездоказательного утверждения налицо. Закрываем сюжет.
