Хер — название буквы Х. Подразумевается мужской половой орган. При дальнейшем же замещении название буквы, сделавшееся из-за частого употребления ругательным синонимом (кстати, по этимологии «xуй» — тоже безобидное ребяческое названия мужского полового органа заместительным словом) заменено на «хрен». Который спустя время, надо полагать, тоже станет матерным словом, обозначающим фуй. ;)


https://proza.ru/2010/08/05/285 (А хрен его знает! … Клуб …)

http://sum.in.ua/s/trukha

ТРУХА́, и, жін., рідко. Те саме, що потерть. Малась вона [хата] будуватися на дві половини, та, видно, в господаря нестало достатку і він ледве спромігся на одну, та й то ще не зовсім. Про те говорила недокрита стеля, сяк-так прикидана бур'янами та трухою (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Хіба не тут ловив [Оксен] обличчям холодні тіні від хмар у страшні липневі спеки, коли весь степ пах зерном і солом'яною трухою? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 526);
// Те саме, що порохня. Міцним буковим ціпком Сагайдак почав штурхати в колоди, обдираючи з них кору, з-під якої сипалася бура труха — результат кількарічної праці ненажерливих короїдів (Спиридон Добровольський, Тече річка., 1961, 294).

{Примечание: Порох — кличка Порошенко. «Порохня» — его чада.}

ПОРО́ХНЯ, і, жін.

1. Середина трухлявого або гнилого дерева; потерть, труха. Великий дуб, та порохнею напханий (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 251); Стіни [хатки] попрогнивали, вивалювалися, порохня сипалася з голих колод (Панас Мирний, I, 1949, 234); Він підійшов до трухлявого побіленого зрубу, підважив плечем — і хистка будова звалилася, обдавши здивованих теслярів цілою хмарою їдкої дерев'яної порохні (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 171);
// Сипка маса рештків чого-небудь зотлілого, подрібненого і т. ін. За бійницями. отаборився рожевощокий жрець науки, який щохвилини готовий скинути мантію, щоб засипати отруйними стрілами кожного, хто наважиться небезпечно дмухнути на його ефемерну, зліплену з паперової порохні, славу (Микола Руденко, Вітер., 1958, 380).
♦ Узятися порохнею — стати трухлявим, струхлявіти. Верби коло тину стали дуплинасті і взялися порохнею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 257).
♦ Порохня сиплеться (сипалась) з кого — хто-небудь дуже старий, немічний. — Він був низький, присадкуватий, як печериця, старий, аж порохня з його сипалась (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 312); — А ще ж і піп у вас — порохня з нього сиплеться (Андрій Головко, II, 1957, 45).

2. перен., зневажл. Про що-небудь старе, нецінне, непотрібне. Хай тріщить, розвалюється старе й трухляве, хай летить за вітром столітня солом'яна порохня — вище голову, ширше плечі, богатирі!.. (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 282);
// лайл. Про дуже стару або нікчемну людину. — Ех ти, вошива порохня! Кого вчиш, тиловий кріль?! (Юрій Яновський, I, 1954, 168).

3. рідко. Порох, курява, пилюка. Лютий звір ревів десь під скалою, Лиш в порохні його виднівся слід (Іван Франко, XIII, 1954, 177); Газик легко котився по курній степовій дорозі, лишаючи позад себе величезний хвіст збуреної скатами порохні (Сава Голованівський, Тополя., 1965, 169).


ПО́ТЕРТЬ, і, жін., збірн. Подрібнені тертям часточки чого-небудь. Через усю казарму попід стіною стояли неприбрані поли; на полах валялась солома й потерть (Нечуй-Левицький, II, 1956, 201); — Коли коневі бракує солом'яної потерті, то нема що згадувати про овес… (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 123); Годуємо [гусей] більше мішанками з таких кормів: вівсяна, просяна або гречана полова та потерть сіна бобових трав (Сод. твар., 2, 1956, 38); * Образно. Словесна потерть; * У порівняннях. — Центральна рада що?! — гримів він. — Дмухнути — вона й розсиплеться, як потерть! (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 255).
Стерти (потерти) на потерть — тручи, подрібнити на найменші часточки, на порох. Зірви той цвіт гречаний, висуши його й зітри на потерть (Словник Грінченка); Стертися (потертися) на потерть — внаслідок тертя подрібнитися на найменші часточки, на порох. Вже було розідрано кільки суконь на паннах, вже не одна гірлянда на голові потерлась на потерть — як хтось покликав музик в велику надвірню хату (Нечуй-Левицький, I, 1956, 145).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 406.

Я родился 1970 года ровно на осеннее равноденствие под знаком Весов. В этом году оно припало на 22 сентября. (В начале же эры по григорианскому счислению — на 25 сентября.) (Кстати, 24 сентября пролилась кровь первых, вскормленных мной, птичек. ;) Петушки.) Грозы у нас, и дождя давно уже не было. Более двух месяцев стоит уже засуха. Солнечные дни.

P. S. Дождь пошёл 27 сентября вечером.

Старый колодец …

Клуб 48.573532 36.940968

Странное положение надписи «столовая». Только сейчас обратил на это внимание. Вообще-то, я её написал чуть ниже здания, что правее аптеки. (Самым последним же я обозначил кладбище. После чего сохранил картинку.)

Если сравнить пространственные планы школьного двора с моим двором, то расположение надписи «столовая» соответствует расположению колодца в моём дворе. Во школьном же дворе там был школьный сад — в моё время новый.

Грешу на то, что неумышленно потянул эту надпись к низу движением мышки (палец завис на кнопке, или что? наплевал на отсутствие щелчка?), не обратив на это вообще никакого внимание. Впервые-то за десять лет.

Если бы оппозиционные блогеры в реальности хотели устранить едро и Путина от власти, то они просто обязаны сами разобраться во всей этой истории и известить о ней всех простых граждан. Так, как дело это без срока давности.

Человек, который его совершил, продолжает оставаться опасным для всей России. А в конечном итоге — для всего мира.

Более того, ниточка от этого клубочка приведёт людей к куда более значительному клубку из мировых ехидн и подлейших дел, которые они совершили.