>> -куме, а знєте як вони називають наш борщ? >> -як?
>> -ПЕЕЕРВОЕ!!!!!! побивавби!!!!
>- Петpо, ти знаєш ,як вони кажyть на наше \"Шабля\"? > - Як? > - \"Тихо, девочки\"!
незнал.....
19:15 06.05.2010
Типа русский писал(а) в ответ на :
>- Петpо, ти знаєш ,як вони кажyть на наше \"Шабля\"?
> - Як? > - \"Тихо, девочки\"!
Ни. Не так.
Сын приехал к отцу в гости. Легли спать.
Сынку:
-Тату, а шо у тэбэ на стене висит?
-Шабля!
-Шооо, бля?
-Спи, бля...
19:26 06.05.2010
igels писал(а) в ответ на :
> -куме, а знєте як вони називають наш борщ? > -як? > -ПЕЕЕРВОЕ!!!!!! побивавби!!!!
- Мыкола, а ты знаеш як ляхи называють \"пыво\"? - Пиииво! - Я так и знав шо воны з москалямы за одно!!!
19:32 06.05.2010
...Раніше російська, а потім і радянська історична наука нав`язували ідею про колиску ``трьох братніх народів\", про великий російський слов`янський народ. Але історичні факти свідчать про інше. Однією, чи не найголовнішою з багатьох московських вигадок, є походження російського народу. Адже це значно впливає на духовність народу, а духовність є вирішальним чинником. Прапредки теперішніх росіян - угро-фіни прийшли на землі теперішньої Росії з прадавніх часів. Літописець 11ст. згадує про московські племена чудь, лівь, водь,ямь, чухна, пермь, мурома, мокша, печора, карель, зирянь, самоядь та інші. Як бачимо, наших праслов`янських племен немає. Російський археолог А.Спіцин у книжці \"Владімірскіє кургани\" пише, що слов`янських могил до 10ст. не знайдено ніде по Московщині. А відомий російський історик М.Покровський стверджував, що \"в жилах московського народу тече щонайменше 80% фінно-татарської крові\" (\"История Российского государства\").
Географічні назви також свідчать про це. На теперішній карті Росії більшість назв - особливо озер, річок - фінські. Назва \"Москва\" по-фінськи означає \"каламутна вода\", фінські назви - Ока, Кама та інші. Тих угро-фінів підкорив у 10ст. український князь Святослав Великий. Ось тоді і з`явились на українських землях слов`яни. Правили цими землями прислані з Києва воєводи з військовими і урядовцями.
Слов`яни не наступали великою масою, а проходили малими групами всю територію і змішувалися з угро-фінами, тому загал народу залишився суто угро-фінським. про що свідчить і такий факт. Навіть у 19ст. за 80км від москви були такі села, де люди не знали російської мови. У східній частині Росії були цілі повіти таких сіл (див. В.Даль \"Полное собрание сочинений\").
У 1237 році Московщину завоювала татарська орда. Московські князі стали підлеглими хана Батия, і він поставив по всій Московщині свої залоги. татари були такими ж азіатами, як і угро-фіни, і скоро злились в один народ. Російський історик В.Ключевський в \"Курсе русской истории\" писав: \"Московські князі і не думали про боротьбу з татарами. На відмінувід українських кназів, одразу визнали владу хана і встановлювали дружні і кровні зв`язки з татарами \". Московська еліта поголовно одружувалася з татарками (пізніше, за більшовизму, щоб зайняти керівну посаду, переженились на єврейках).
Зсередини татарська духовність заволоділа душею московитів. \"Ми, московити, в Європі - гості, а Азії ми вдома\", - писав Ф.Достоєвський в \"Дневнике писателя\". А.О.Блок писав: \"Да, азиаты мы, с раскосыми и жадными очами!\"
Татари прийшли з Азії, де вони жили поруч висококультурного Китаю, від якого перебрали багато знань і звичаїв. З татарськими ханами завжди були китайські науковці, радники, керівники різних рівнів (можливо, це одна з причин, що китайці претендують на значну російську територію).
Російські історики М.Карамзін, М.Покровський, В.Ключевський підтверджували дані, що московська держава завдячує своім народженням татарам. В.Ключевький писав, що в 16-18ст. 57% московської провідної верстви були татарського походження, а ідею Чингізхана загарбати весь світ дала Московщині (пізніше Росії) її аристократія татарського походження. Силу татарського впливу у щоденному житті видно з того факту, що московини молилися в церквах в шапках аж до 1651р.
...Отже росіяни не мають ніякого відношення до слов`янства. пізніше домішалася до московської провідної верстви невелика кількість європейської (німецької та російської) крові, але вона розчинилася в азійському морі.
...Росіяни не були слов`янами, тобто не мають слов`янського походження і до Європи себе не відносять.
Недавнє дослідження брюссельського \"EU-Russia\" та московського \"Левада-Центр\" - дає статистику - 75% росіян не визнають себе європейцями. ...І нам, українцям, якнайскоріше треба відкинути комплекс національної неповноцінності - тяжкої спадщини нашого минулого. Звідти і податливість на чужі впливи, зразки, манери. На цю нашу ваду звернув увагу ще 300 років тому... чужинець, хорват - турецький підданий Юрій Крижанич, автор політико-публіцистичних, а також історичних праць на \"всеслов`янській\" мові. Крижанич називає два лиха у східних слов`ян: \"чужебесие\", тобто потяг до всьго чужеземного, і \"чужевладство\" - мова йде про іноземне ярмо. тому відкиньмо наше рабське минулеі станьмо великою нацією.
Павло Сливка, історик. Днями виповнилося 820 років з дня першого письмово зафіксованого факту появи імені Україна. Головною проблемою історії України є питання, пов‘язане з правом інтелектуальної власності. Це – крадіжка назви країни.
Днями виповнилося 820 років з дня першого письмово зафіксованого факту появи імені Україна.
Повідомлення вітчизняного літопису від 18 квітня 1187 року говорить: \"У тім же поході (князів Русі, тобто Києва, Білгорода, Вишгорода, Василькова, Переяслава та фортець Поросcя на половців) розболівся Володимир Глібович (князь Переяславський) недугою тяжкою, від якої він і помер. І принесли його в Переяслав (нині місто Переяслав Київської області ) на ношах, і отут преставився він, місяця квітня у вісімнадцятий день, і покладений був у церкві святого Михайла, і плакали по ньому всі переяславці. Він бо любив дружину, і золота не збирав, добра не шкодував, а усе давав дружині; був же він князь чеснотний і сильний у бою, і мужністю міцною відрізнявся, і всякими доброчестностями був сповнений. За ним же Україна много постонала\".
Між тим, в історії як і в кожній науці слід починати з початку – з‘ясування змісту термінів.
Головною проблемою історії України є питання, мало пов‘язане з наукою, і більше – з криміналістикою. Точніше, з правом інтелектуальної власності. Це – крадіжка назви країни. Вона відбулася в XVII і XVIII століттях.
Одного разу, після кількасотлітініх боїв одразу на „кілька фронтів” українці оглянулися, і, як то кажуть, з‘ясували – „і я не я, і хата не моя”.
Несподівано виявилося, що на ім‘я і спадок Київської Русі може претендувати ще хтось, крім народу, на споконвічній території якого розташовано всі центри Русі – Київ, Чернігів, Переяслав, Канів, Білгород, Васильків, Вишгород, Юр‘їв, Любеч, Овруч, Острог, Путивль, Новгород-Сіверський, Прилуки, Володимир-Волинський, Луцьк, Галич, Львів, Теребовля – і так ще на пару сторінок.
Причому, це привласнення назви було зроблено країною, з протитлежною політичною традицією та значною культурною дистанцією. Її мешканці навіть не розуміли української мови, і такі досі й не розуміють.
Між тим, „запозичення” назви – явище, звичне в історії. Московія тут далеко не першовідкривач. Німеччина майже ціле тисячоліття, до 1806 року офіційно звалася Священною Римською імперією, хоча головний внесок германців у римську історію полягав у тому, що вони зруйнували Рим.
Румунія в середині ХІХ століття змінила дві власні природжені назви (Волощина і Молдова) на одну. Зате яку! Хоча, в більшості вчених не викликає сумнівів, що румуни – нащадки латинізованих даків, а не римських легіонерів і колоністів, які евакуювалися з Дакії 271 року, як про це одностайно повідомляють античні джерела.
Відповівши на питання, що таке Русь, і що таке Україна, ми дамо собі відповідь на те, що ми є.
За радянських часів в СРСР була дуже популярною варязька гіпотеза походження назви Русі. Її прихильники апелювали до одного уривку Новгородського літописного зводу, де сказано, що «І од тих Варягів, приходьків, назвалася Русь, и од них зветься Руська земля; і новгородські люди до цього дня від роду варязького».
Водночас, у більш ранньому Початковому Київському зводі кінця ХІ століття, з якого переписувалися всі ранні повідомлення Новгородських літописів, такого уривку немає. Більше того, у самому Новгородському літописі стверджується, що Середня Наддніпрянщина почала зватися Руссю ще у 854 році, тобто до приходу варягів у Новгород. Ці очевидні неузгодженості дали можливість російському академіку О.Шахматову довести, що уривок у єдиному списку Новгородського літопису про походження Русі від варягів, як також про походження новгородців не від словен і чуді (як воно було насправді), а від тих таки варягів, є дуже пізньою вставкою, зробленою орієнтовно в першій половині XV століття для зміцнення престижу Новгорода.
Назва Русь з‘являється вперше щодо території Середньої Наддніпрянщини в середині VI століття, у творі сирійського автора Псевдо-Захарія Ритора. Псевдо-Захарій говорить про народ „рос”, що мешкав на північний захід від Приазов‘я, тобто, на Середньому Дніпрі.
У творі готського історика Йордана (VI століття), який описував ще більш ранні події IV століття, йдеться про народ «россомони», який мешкав у Середній Наддніпрянщині.
Природно, що ані в VI, ані тим більше в IV столітті жодних варягів у регіоні бути не могло. Перший історично зафіксований напад скандинавів належить до 787 року (їхній напад на Англію). Це перша дата появи вікінгів на міжнародній арені.
У „Житті Стефана Сурозького” – творі невідомого автора Х століття – у зв‘язку з подіями кінця VIII століття згадується руський князь Бравлин і його похід на Сурож (Судак) та все узбережжя від Херсонеса до Керчі. Знову-таки, ім‘я князя явно не варязьке, а похід відноситься до часу, коли варягів у регіоні не було.
Середньоазійський вчений аль-Хорезмі у своєму географічному творі \"Книга картини землі\", написаній між 836-847 роками згадує ріку Друс (Данапрос-Дніпро), яка тече з Руської гори, вочевидь, з Київських гір.
Чергове свідчення про народ Рос знаходимо у франкській хроніці „Бертинські анали” від 839 р., тобто знову таки до приходу варягів у Новгород. Оповідаючи про посольство візантійського імператора до двору імператора франків, хроніст-очевидець пише: „він також послав з ними (послами) якихось людей, які сказали, що вони, тобто їхній народ, зветься Рос і що їхній король зветься хакан, прислав їх до нього візантійського імператора, як вони твердять, заради дружби”.
Між тим, перші достовірно відомі дані про контакти подніпровських слов‘ян із варягами датуються лише серединою ІХ століття. Тобто, якби варяги принесли ім‘я русинів, воно ніяк не могло би бути зафіксоване у VI-VIII століттях.
„Варязька теорія” походження назви Русі так полюбилася в СРСР через те, що дозволила „не помічати” сотні літописних згадок, у яких чітко й однозначно стверджувалося, що Русь – це виключно землі сучасної Центральної, а з кінця ХІІ століття й Західної України.
Крім того, й візантійці добре знали варягів, які часто служили найманцями у війську Візантії. Однак візантійці ніколи не називали цих варягів русами. Руси у візантійців – це завжди населення Середньої Наддніпрянщини та Північного Причорномор‘я, але аж ніяк не скандинави з будь-яких інших територій – самої Скандинавії, Італії, Франції тощо, яких було чимало в Константинополі.
На додачу до всього, одразу на Південь від Києва, на Правому березі Дніпра скупчено цілу низку власних назв з відповідним коренем: ріки Рось, Росава, Роставиця, Рута, Рутець, Малий Рутець, фортеця Родень тощо.
Деякі російські дослідники, зокрема І. Данилевський, стверджують, що нібито назва Русь не етнічного, а соціального походження: „народу „русь” не існувало серед скандинавських народів – так називалися дружини „веслярів” (*robs-) учасників походів на кораблях, що потрапляли у Східну Європу і отримали в слов‘янському середовищі назву „русь”.
Однак ця теорія не здатна пояснити, чому у вітчизняних літописах руси згадуються на противагу варягам і не ототожнюються з ними у візантійських, західних та арабських джерелах, а також чому назва Русь міцно прив‘язалася саме до населення Середньої Наддніпрянщини задовго до контактів з варягами.
Саме тому такі відомі російські дослідники Б. Рибаков, О. Трубачов, М. Тихомиров, разом із десятками українських, російських і західних учених, визнали Наддніпрянське походження Русі.
Навіть такий москвофіл, як академік П.Толочко, який вивчав історію Київської Русі в той час, коли без санкції КДБ цього робити не дозволяли, також вважає, що назва Русь – місцевого, південного походження: „Вочевидь, „Русь” – дуже давнє слово іраномовного походження, пов‘язане з назвами сарматських племен (роси, россомони, роксолани). Десь на межі VIII – IX століть воно закріпилося на середньому Дніпрі і перйшло на слов‘ян. Не випадково літописець писав: „... поляни іже нині зовомая Русь”. Інакше кажучи, слов‘яни із племені, яке стало ядром давньоруської держави, спочатку іменувалися полянами, але потім на них поширилася назва „Русь”... Вочевидь, зі словом Русь пов‘язані й давні імена річок – Росі, а також її притоків Росави і Роставиці”.
Як би там не було, а факт лишається фактом. Вперше з‘явившись у щонайменше VI столітті, назва Русь протрималася в Україні (Західній) до ХХ століття, а в Центральній Україні – до XVIII століття. Ще геніальний поет Іван Франко в 1914 році писав „я єсмь русин”. Деякі закарпатці й досі називають себе русинами, нічим не відрізняючись від навколишніх українців.
Паралельно, з ХІІ століття виникає й назва „Україна”.
Імперська пропаганда з ХІХ століття розглядає походження назви „Україна” від слова „окраїна”. Хоча, в українській та деяких інших слов‘янських мовах є слово „краина”, яке й означає власне країну.
Поява слова „Україна” вперше в 1187 році по відношенню до Переяславщини, тобто власне Русі, одразу ставила нерозв`язне для імперської пропаганди питання – окраїною щодо чого могла бути ця територія?
Природно, не щодо Москви. Остання у ті часи була такою глухоманню, що про неї навряд чи взагалі знали на Київщині.
Значна частина Переяславського князівства була віддалена від кордонів Русі навіть більш, ніж сам Київ.
Таким чином, було б не зрозуміло, чому про князя тужили саме прикордонні землі, адже, за логікою, робити це мали жителі всього князівства. Ще більш незрозуміло, окраїною чого могли бути неодноразово згадані в літописах Чернігівська Україна, Сіверська (Новгород-Сіверська) Україна, або, тим більше, Київська Україна.
Під 1189 р. в літописі в оповіданні про князя Ростислава Берладника згадується, що він приїхав ’’в Україну Галицьку’’ (коли він в‘їхав у це князівство). В Галицько-Волинському літописі під 1213 р. є запис ’’Данило же воротився домови і їхав з братом і прияв Берестій, и Угровеськ і Верещин, Столпе, Комов і всю Україну’”. Мається на увазі все князівство.
Слід відзначити, що назва Україна застосовувалося і щодо російських та білоруських земель – Рязанська Україна, Ростовська Україна, Полоцька Україна. Найбільш прийнятне пояснення цих фактів полягає в наступному.
В українській мові є слово \"украяти\", тобто наділити чим-небудь, наприклад, хлібом, землею і т.д.
Тому слово Україна є синонімом слова \"князівство\". Принаймні, саме в такому значенні воно багаторазово вживається протягом кількох сторіч після своєї появи, коли Україна позначає \"наше князівство\", \"наша земля\", \"країна\".
Паралель тут гранично прозора й очевидна - адже і нині по-українськи слово \"країна\" означає власне країну. \"Українець\", відповідно, означало \"земляк\", \"співвітчизник\".
Водночас, якби назва України справді походила від слова „околиця”, то це слід би було безумовно сприйняти. Зрештою, існує місто Москва, назва якого за однією гіпотезою походить від „мутної, темної води”, а за іншою – від „коров‘ячого броду”.
Але просте вивчення першоджерел доводить, що специфіка вживання назви Україна в літературі XІІ-XV століть цілком прозоро свідчить про те, що в той період термін „Україна” вживався саме як синонім \"князівства\", \"землі\".
Тому назва Русь – це усього лише давня назва України. А Україна, відповідно, більш молода (хоча вже й не така нова) назва Русі.
І знову таки, в такій подвійній назві Україна не оригінальна. Колись Франція звалася Галлією. Колись Іспанія звалася Іберією. До англо-саксонського завоювання сучасна Велика Британія звалася просто Британією, потім Альбіоном, потім Англією, а сьогодні по-суті використовує дві назви. Китай взагалі змінював назву кожного разу зі зміною династії.
Адже й сама Росія міняє назви так, як російська „матрьошка” змінює оболонку. Зовсім нещодавно вона звалася СРСР, до того Московським царством, а ще перед тим Суздалю і Заліссям.
>> >> и что загребли? впрочем вполне по теме ответ, про культуру язык и традиции >> никакой конкретики да хоть бы на примере.... и того нет...
> > > - хотя бы тот факт, что на восточной Украине хорошо развита > промышленность и более крепкие экономические связи с Россией. > А что производит западенщина, кроме дикой вырубки лесов, а? > Всё население на заработки заграницу выезжает... созидатели, блин, > конского навоза... > Знаешь почему Киевская Русь захирела? > Потому что прекратил своё существование торговый путь > из варяг в греки.
> Пришли, так называемые будущие украинцы ( черкесами их до 20 века называли) > и разорили всё нафиг своими дикими разбоями. > Вот стех пор так созидать и не научились.
Дамочка ,осмелюсь спросить , а вы на карте найдёте западную Украину? или у вас стадный дух массового противоречия разбушевался? я вижу вы по каким-то причинам сильно озлобились на западную Украину , вы там были ?,или вам сосед ,участник колчаковских боёв рассказывал , как злые западэнцэ ,на вокзалах ,поедают русских зазевавшихся граждан? так я вас успокою , что бы пролить бальзам на вашу измученную и терзаемую сомнениями душу , скажу львов это Европа .... и давайте я развею миф номер два , о яко бы сверх могуществе Донбасса , (смотрите сайт кабмина Украины) и удивляйтесь ....что дал Донбасс в бюджет то и забрал, что касается западной , которая у вас вызывает ассоциации ..ели, смереки , горы , трембита и гуцул на говерле с коровой.....в регионе добывается газ!уголь! атомные электростанции, хмельницкая и ровенская , газовые хранилища где Россия хранит свой\"летний\"газ , в россии таких нет, а без них газпрому кирдык,мамочка..., львов делает приборы и электронику для вооруженки россии и украины , оптику для кораблей и подлодок ,автобусы ,троллейбусы ...и т.д...но всё это меркнет перед воротами в Европу , азаров поставил задачу 100 млрд. грн ..в бюджет дать!! транзит,таможенные платежи....это четверть бюджета!как думаете бандеровцам этого хватило бы , да еще аренда за хранилища , а газ ваш им не нужен у них своего валом , ну и как вы понимаете Карпаты...!!!зима-лето, курорт ...горные реки , лыжи...ну думаю вы уже все поняли ..а леса там действительно валом , древесина , паркет ,мебель , ну и девки как везде на Украине ! Обнимаю вас сударыня , и надеюсь на прозрения, если что обращайтесь ....
если надо обращайтесь: сниму порчу ,может кое шо ещё надо с вас снять? вам простите , не за дамский вопрос, но как врач ,я должен знать , сколько вам лет, извиняюсь?..................... словам предприним все радикальные меры , что вы вас как поэтессу вернуть обществу , крепко обнимаю ,(если хотите я вас ###елую ваш лечащий врач высшей категории , член корреспондент АН Нижней Калифорнии , специалист по поэтам и поэтессам пишущим физдоабстро стихи..
20:25 06.05.2010
igels писал(а) в ответ на :
> Типа русский писал(а) в ответ на сообщение: >
>> тота писал(а) в ответ на сообщение:
>
>>> ..... «Проклятые #####ы едят щи даже с тараканами» Н.В. Гоголь.
>
>> Вы его хоть читали? Слова он написал от имени украинца.
> >
вы случайно не прапорщик?
20:30 06.05.2010
as2, еще раз вставите эту хрень на обозрение -- накажу.....
20:33 06.05.2010
as2 писал(а) в ответ на :
> Російський археолог А.Спіцин у книжці \"Владімірскіє кургани\" пише, що слов`янських могил до 10ст. не знайдено ніде по Московщині.
Страну Моксель будешь бабушке свой читать.
as2 писал(а) в ответ на :
> \"Практически каждый живущий в Финляндии русский может испытать русофобию на себе, - говорит Ольга Давыдова, работающая в университете Йоэнсуу.
Да, финны русских не любят. Как то в Финляндии, сидим со знакомым финном в ресторанчике, говорим по русски. С соседнего столика вскочил финн и начал на нас ругаться, кричать что то. Мой финн что то с ним поговорил, потом мне говорит, что мол этот финн русских не любит, потому что женился на украинке, потом она с ним развелась и высудила у него деньги. Такое говорит он в Финляндии очень часто.
20:39 06.05.2010
Ч то правди о себе нехотите слишать,а вить это правда.
20:42 06.05.2010
Мы все равно заключим альянс внутренний и внешний...на равноправных началах для совместного существования и отстаивания собственных и друг друга интересов....Наш альянс не такой как у большевиков или либералов
20:43 06.05.2010
as2 писал(а) в ответ на :
> Ч то правди о себе нехотите слишать,а вить это правда.
Давайте мы о вас лучше начнем правду говорить? правдивые вы наши!
20:51 06.05.2010
as2 писал(а) в ответ на :
> Ч то правди о себе нехотите слишать,а вить это правда.
А ты знаешь, да? Правды никто не знает. И ты тоже. Так что со своими нацистскими соплями молчи в тряпочку. Сопляк.
незнал.....
Обнимаю вас сударыня , и надеюсь на прозрения, если что обращайтесь ....
правдивые вы наши!