> Украинский поэт Василий Симоненко, умер в 1963 году. Вот, что он писал о бандеровцах, как будто писал о днях сегодняшних и современной Украине. quoted1
Перевод с украинского М.Ахмедовой-Колюбакиной
Оригинал:
Я зустрічався з вами в дні суворі, Коли вогнів червоні язики Сягали від землі під самі зорі І роздирали небо літаки.
Тоді вас люди називали псами, Бо ви лизали німцям постоли, Кричали "хайль" охриплими басами І "Ще не вмерла…" голосно ревли.
Де ви ішли — там пустка і руїна, І трупи не вміщалися до ям, — Плювала кров'ю "ненька Україна" У морди вам і вашим хазяям.
Ви пропили б уже її, небогу, Розпродали б і нас по всій землі, Коли б тоді Вкраїні на підмогу Зі сходу не вернулись "москалі".
Тепер ви знов, позв'язувавши кості, Торгуєте і оптом, і вроздріб, Нових катів припрошуєте в гості На українське сало і на хліб.
Ви будете тинятись по чужинах, Аж доки дідько всіх не забере, Бо знайте — ще не вмерла Україна І не умре!
> Вот только в верности последних двух строк можно посомневаться. quoted1
Зачем сомневаться, В. Симоненко признанный ухраинский националист. Мне непонятно другое. В истории Украины и СССР были тяжелые и трагические страницы. Были преступления УПА, были преступления НКВД. Они имели разные "обоснования", но мы считаем их преступлениями. Но как можно этим объяснять ( и, значит, оправдывать) происходящее сейчас?